УкрРус

Кордони України закінчуються там, де закінчується україномовне населення

Існує думка, що Луганщина — територія, де підтримують прокремлівські

настрої...

Нам нав’язували цю думку 23 роки і намагалися показати, що на Донбасі

немає ніякого українського життя. А якщо й є, то підтримується воно на

рівні державних дотацій або за рахунок підтримки Канади.

Звичайно, тут треба казати і про відсутність відповідної державної

політики щодо східних регіонів. Я схиляюся до думки, що взагалі з самого

початку розглядався план викачки всього, що можливо, з України, а потім

повернення її в лоно так званого СРСР.

На всьому пострадянському просторі, включаючи Донбас і Крим, є ознаки

того, що збереглися посткомуністичні, номенклатурні клани, які не були

зламані навіть із появою нових демократичних лідерів. Не було у самих

можновладців чіткого бачення державного розвитку України як незалежної

країни. Ми йшли в дивному фарватері — чи то примкнемо до Брюсселя, чи то

до Росії, не розуміючи, що у нас є свій шлях розвитку.

Особисто моя думка, що якщо ми маємо мету — українізувати землі, то ми

повинні мати власну імперську позицію, в тому числі й щодо сусідніх

земель, які етнічно належать Україні й які зараз перебувають під

юрисдикцією іншої держави.

Тобто ми мали усвідомлювати, що Луганськ і Донецьк не є кордонними

областями України. Кордони наші закінчуються там, де закінчується

україномовне населення. Отже, ми мали пропагувати позицію "Українського

світу" супротив позиції так званого "Русского мира". Це було б належною

відповіддю на принцип, що Росія закінчується там, де закінчується

російська мова.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги