УкрРус

Що і як п'ють різні народи світу

  • Улюблений напій бразильців
    1/4
    Улюблений напій бразильців| © bbc.com

Кожна культура має принаймні один унікальний напій, який місцеві обов'язково радять скуштувати іншим.

"Сланче!" – кажуть ірландці.

"Прост!" – німці.

"Сколь!" – проголошують данці, норвежці і шведи.

Як у кожній мові існує своя варіація вигуку "Будьмо!", так і кожна країна має традиційний напій, який зазвичай наливають, промовляючи застільний тост. Пиво, вино, лікер або безалкогольні напої – один з найприємніших способів поринути у місцеву культуру, пише Лындсы Гелловей для bbc.com.

Щоб дізнатись, що п'ють у різних місцях світу, кореспондентка BBC Travel відвідала онлайн-спільноту Quora.com і спитала в користувачів: "Якщо я подорожуватиму вашою країною, який напій я обов'язково маю спробувати перш, ніж покинути її?" Ось кілька пунктів алкогольної програми-мінімум з різних куточків світу:

Бразилія

Отримати повну уяву про цю південноамериканську країну неможливо, якщо не спробувати її солодкий коктейль кайпірінья.

"Цей освіжаючий напій готують з тропічних фруктів: лимона, апельсина, кавуна, персика та інших", – розповідає студентка з Сан-Паулу Наталія Полідоро.

Головний інгредієнт – кашаса – бразильський міцний напій, який отримують шляхом дистиляції з соку цукрової тростини. На відміну від рому, який виробляють з меляси, кашасу отримують зі свіжого ферментованого соку цукрової тростини. На своїй батьківщині кашаса не має рівних за популярністю: португальською мовою є сотні назв – від "бразильського віскі" (uísque brasileiro) до "святої води" (água-benta).

Швеція

Шведським винаходом є пунш, який традиційно виготовляють з південноазіатського алкогольного напою – араку (його одержують шляхом перегонки рисового або фінікового затору з додатком меляси з цукрової тростини. – Ред.)

Як пояснює учасник форуму – Лукас Лунстром, шведська Ост-індійська компанія почала імпортувати арак у 1733 році. Напій, який почали виробляти з нього, мав "шалений успіх у вищому суспільстві" Швеціїї.

Напій містить від 20% до 30% спирту і має "пряний, солодкий" присмак. Зазвичай його подають з льодом. Але взимку пунш нагрівають до 40 градусів Цельсія, що робить його ідеальним доповненням до традиційного шведського горохового супу.

Канада

У французькомовних провінціях Канади варто обов'язково спробувати сортилеж – різновид віскі з кленовим сиропом, радить Анна Демерс, яка мешкає у передмісті Оттави.

"Канадці традиційно додають кленовий сироп у різні види алкогольних напоїв, але зараз він виробляється на комерційній основі", – пояснює жінка.

У магазинах можна знайти більш солодку варіацію – Coureur des Bois ("Мисливець"), якій надають перевагу жінки.

Пані Демерс також рекомендує спробувати і сам кленовий сік, з яким колись корінне населення познайомило французьких поселенців. "Пити його у свіжому вигляді – дуже корисно", – каже вона. У свіжому – не більше 2% цукру, він має більш тонкий аромат клена, ніж наваристий сироп.

Аргентина

Щоб збадьоритись кофеїном, спробуйте мате, або як його ще називають - єрба мате – традиційний аргентинський трав'яний чай з листя парагвайського падубу, каже Наталія Романо, студентка інженерного факультету з аргентинського міста Мар-дель-Плата.

"Напій схожий на чай, але традиційно його п'ють з друзями по черзі", – додає дівчина. Мате зазвичай подають у калебасі – посудини, яку видовбують з деревинного гарбуза за індіанською традицією. Мате потягують через соломинку, яка відфільтровує листя заварки. Калебас передають по колу і наповнюють за потребою.

Сьогодні мате можна купити в чайних пакетиках і пити з кухля, додавши молоко та цукор за смаком. "Коли мате п'ють так, то його називають кочідо", – додає пані Романо.

Нова Зеландія

Напій під назвою Lemon & Paeroa або L&P продають з рекламним гаслом "Всесвітньо відомий у Новій Зеландії". Він дійсно має неймовірну популярність в цій країні, навіть якщо поки що й не отримав всесвітнього визнання.

"Основний інгредієнт цього лимонаду – мінеральна вода з північного міста Паероа, – каже Раймунд Макаалей, мешканець Окленда. – Воду змішують з лимонним соком і отримують освіжаючий газований напій, який так подобається всім".

Індія

Популярний охолоджуючий напій, який продають всюди на вулицях південного індійського міста Мадурай – це джигартханда. Амрут Варшіні, який живе в сусідньому штаті Керала, попереджає, що інгредієнти напою – молоко, сироп сарсапаріли, сік мигдалевого дерева або морські водорості агар-агар – можуть здатися доволі дивними, але "кінцевий результат – просто неймовірний".

Слово "джигартханда" перекладається з хінді як "холодна печінка", каже пан Варшіні, але його можна також тлумачити інакше.

"Джигар" означає "дух" або "мужність", а "тханда" – від арабського thandal "капітан" або "весляр", – пояснює чоловік. Таке визначення пояснює використання желатину морських водоростей у приготуванні напою, який, як вважається, був основним продуктом для моряків у минулі часи".

Сполучені Штати

Алекс Пак з міста Санта-Клара в Каліфорнії назвав кілька різних напоїв, зокрема, мартіні і славетний солодкий чай з американського Півдня (чай з льодом і великою кількістю цукру), перш ніж зупинити свій вибір на кореневому пиві з морозивом, яке безперечно має скуштувати кожний турист у США.

Кореневе пиво отримало свою назву від коренів дерева сассафрас, які надають напою характерний смак. До недавнього часу кореневе пиво було популярним виключно в Північній Америці. Хоча сассафраса більше не використовують, оскільки їх визнали шкідливими для здоров'я, смак пива сьогодні відтворюють сумішшю спецій, коренів та інших смаків.

СМОТРИТЕ ВИДЕО ПО ТЕМЕ:

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги