УкрРус

І тут знизу знову постукали…

Ця заїжджена цитата мало не щодня знаходить своє відображення у вітчизняній політиці, а заразом – і в економіці. Українські експерти, лідери думок, журналісти, блогери і просто свідомі громадяни – всі – вже втомилися це повторювати. На щастя, до нас приєдналися і закордонні колеги. Можливо, завдяки такому резонансу розвалиться та бетонна стіна, якою окремі політики відгородилися від народу, захищаючи свого лоба від куль, і вони врешті решт зрозуміють, що прийшов час залишити свої крісла, поки це ще можна зробити красиво.

Захід недвозначно сигналізує, що пильно слідкує за ситуацією в Україні і робить невтішні висновки, які ставлять під загрозу підтримку нашої держави "сильними світу цього".

"Боротьба за правильний політичний курс в Україні є предметом пильної уваги не тільки людей в самій Україні, а й в усьому світі. Кожен, хто б не брав слово в Верховній раді або не звертався до українців, повинен знати, що він одночасно виступає перед європейською громадськістю", - заявляють у спільній статті міністри закордонних справ Німеччини і Франції Франк-Вальтер Штайнмаєр і Жан-Марк Еро. Вони констатують, що Україна переживає небачений досі економічний спад, і тому державний сектор потребує негайного реформування.

В цілому, західні міністри звертають увагу на успіхи та закликають перших осіб держави взяти на себе повну відповідальність за майбутнє України, за збереження духу Майдану, обіцяють зі свого боку підтримку. Але нібито побіжно, без імен, нагадують про корупційні скандали у вищих ешелонах влади.

"Окремі особи без будь-яких антимонопольних перепон зосередили величезну економічну владу і безсоромно використовують її для політичного впливу. Серйозні звинувачення у всепоглинаючої корупції ставлять під загрозу суспільну консолідацію", - зазначається у статті.

Кризу політичної системи України констатують і у іноземних виданнях. Західні журналісти не зловживають дипломатичністю, як це вимушені робити закордонні чиновники, тому прямо називають однією з основних причин кризи провальну політику уряду та його очільника, Арсенія Яценюка.

"Прем'єр-міністр країни Арсеній Яценюк, який пережив вотум недовіри і проігнорував заклик президента Петра Порошенка піти у відставку, зараз зайнятий спробами залучити нові фракції в свою коаліцію і уникнути дострокових виборів. Тим часом, українська валюта знецінюється, а інфляція росте, ставлячи під загрозу можливість відновлення економіки після її різкого скорочення в 2015 році", - пише Тодд Вуд у The Washington Times.

Це, за словами журналіста, не лише відвертає від нас закордонних партнерів, Міжнародний валютний фонд, а й створює загрозу нових революційних рухів. "Можливо, прийшов час знову бити на сполох і повернути українську молодь на Майдан" - такими словами завершує Вуд свою статтю.

Щоб не бути голослівним, наведу пару свіжих прикладів економічної кризи, з якої нам не вибратися без тотального перезавантаження уряду. Наприклад, у січні цього року в України вкрай негативну динаміку демонструє транспортна галузь. Результати по вантажоперевезенням – найгірші за останні 16 років, пасажирські перевезення також скорочуються. Експерти вважають, що транспортна галузь – це індикатор, за яким можна відслідковувати загальний стан національної економіки, і рівень життя людей в країні. І цей індикатор показує, що швидке економічне зростання нам поки не "світить".

В сфері енергоефективності уряд Яценюка також потерпів фіаско. Мало того – прем’єр ще й намагався настільки перекрутити факти, щоб видати поразку за перемогу. Йдеться про оснащення домогосподарств лічильниками газу і тепла. Уряд не зміг ні вплинути на монополістів, аби ті самостійно встановлювали прилади, ні використати вже надані кредитні кошти. При цьому, Україна має зобов’язання перед МВФ, зокрема, до кінця 2016 року всі домогосподарства мають бути оснащені лічильниками тепла (на сьогодні їх трохи більше половини). З газовими лічильниками ситуація не краща. Про що це свідчить? По-перше, без 100%-го врахування спожитих ресурсів тепло- та газопостачальники мають можливість проводити різноманітні фінансові махінації, по-друге, Україна втрачає можливість використовувати мільярдні кредити для реалізації програм енергоефективності. При цьому глава Кабміну стверджує, що завдяки урядовій політиці енергоефективності у нас на 20% знизилося споживання газу. Прем’єр "забув" про значний спад промислового виробництва, про скорочення поставок в зону АТО, рекордно теплу зиму і, при цьому, рекордне ж зниження температури у житлових будинках тощо.

Це просто окремі приклади. Скоріше за все, такі "ляпи" можна знайти у багатьох сферах. Тобто, політики, і зокрема, Арсеній Яценюк, може скільки завгодно говорити про те, що у нас подолано корупцію, і ми досягли неабияких успіхів у проведенні реформ, але фактично у країні криза, яку приховати неможливо. Тому зараз нам необхідний новий кредит - не фінансовий (хоча він також потрібен), а кредит довіри від Заходу. А отримати його ми зможемо, лише продемонструвавши готовність до якісних змін, провести які можливо лише при повному перезавантаженні Кабінету міністрів, включаючи відставку його очільника. Інакше відновити репутацію в очах західних партнерів буде вкрай проблематично. До речі, деяким закордонним політикам і самим слід відмовитися від образу Яценюка як прогресивного політика та реформатора. А нашим політичним елітам вже давно час підшукати адекватного кандидата на посаду прем’єр-міністра.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги