УкрРус

Подорож по Австралії: плюси та мінуси країни

Плюси й мінуси подорожування Австралією на велосипеді з власного досвіду.

Австралія – край, у який хоч раз в житті варто потрапити. Він справді дуже відрізняється від Європи, Азії та інших континентів. Неповторні краєвиди, унікальна флора й фауна, незабутні пляжі, привітні люди – все це тут є. Це країна спокою, насолоди і комфорту.

Ми з Володею потрапили до Австралії 15 листопада 2015 року, перелетівши з індонезійського острова Балі невеличку смужку океану після багатьох тисяч кілометрів сюди по суші. За переліт заплатили 200$ на двох. Мали летіти прямим рейсом в північне місто Австралії, Дарвін, але через виверження вулкану на сусідньому острові Ломбок цей рейс відмінили і коли буде наступний - нам не могли сказати. Натомість авіакомпанія Jetstar запропонувала полетіти в Мельбурн (південь Австралії), а звідти вже в Дарвін. Ми й погодились. Хоч і довго, зате додаткової плати за велики з нас не взяли. З Мельбурна ж до Дарвіна, пересівши на інший літак, доплатили за багаж усього 60$.

Отож, про плюси:

1. В Австралії чудові дороги, їхати якими справжнє задоволення. На дорогах рідко трапляються затори, а поза великими автошляхами трафік взагалі ледь відчутний. В усіх крупних містах є широкі мережі велодоріжок. В Брізбені вело-інфраструктура особливо вражає, доріжки пролягають усюди, в кожен район. Пам'ятаю, як ми були приємно вражені в перший день, проїхавши через усе місто (близько 20 км) лише велодоріжками, що часто проходили зеленими зонами, а весь шум трас залишався десь осторонь. Дивно, але в найбільшому місті Австралії в Сіднеї вело-інфраструктура розвинута гірше.

2. Культурні й толерантні водії. До Австралії ми таке бачили лише у Фінляндії: ви йдете до зебри, наближається автомобіль, водій розуміє ваш намір перейти дорогу і завчасно зупиняється, хоч до зебри ви ще не дійшли кілька метрів, а переходячи, ви ще й нерідко зустрінете привітну посмішку з машини. Фантастика! На жовте, зазвичай, гальмують, а стартують лише побачивши зелене на своєму світлофорі, а не червоне на протилежному. Велосипедистів шанують і поважають, бо ледь не кожен австралійський водій має вдома ще й велосипед.

3. Розвинута та модерна відпочинково-туристична інфраструктура. Навіть у найменших містечках і часто між ними є так звані рест-зони зі столиками, барбекю, затінком, питною водою та туалетами (в яких завжди є папір!), де можна зупинятися на обід чи просто відпочити. Нерідко в цих зонах і душ є. На узбережжі такі місця особливо доглянуті та добре облаштовані. Звісно ж, все це безкоштовно. Єдине, чого нам часто бракувало в таких місцях – електрична розетка (електрика є всюди, а от розетки трапляються дуже рідко). Щодо води, уявіть: вона тут питна у водопроводі навіть у великих містах, бо дощова і нехлорована. 
У глибинці, на далеких відстанях, такі зони простіші, іноді й без нічого, але зазвичай і там є цистерна з водою (з них без кип’ятіння пити не бажано, але ми пробували, проблем не було), туалет і столик.



Крім рест-зон (у них ночувати з наметом офіційно заборонено) в Австралії існує також безліч кемпінгів, багато з яких безкоштовні. Тут дозволено ночувати і зазвичай все добре облаштовано: роздільні туалети, вода, освітлення, іноді душ. Розетки так само трапляються рідко.
Дуже зручним у щоденному пошуку місця стоянки для нас виявився Android-додаток Wikicamps Australia, доволі популярний тут серед велосипедистів. Іноді він нас просто вражав, показуючи шлях навіть до найменших галявин серед глухомані, де немає нічого, проте тут дозволено ставити намет.

4. Високий рівень безпеки в країні. Спокій і ніякого криміналу. Ми почувалися тут безпечно з першого ж дня.

Мінуси також є:

1. Важкий клімат в певну пору року та в певних регіонах. Найгірший час і місця для веломандрів по Австралії на велосипеді ті, які частково випали і нам: з листопада по лютий в північній та центральній Австралії. В ці місяці температура там сягає +44 (з власного досвіду) і більше. А в дощовий сезон часто трапляються повені і дороги перекриваються (нас це оминуло, хоча ми так мріяли про дощ!..).

2. Надзвичайно великі відстані між населеними пунктами. На переважній більшості території Австралії (якщо не брати до уваги відносно заселений південний схід) можна увесь день крутити педалі і не зустріти людини не в автомобілі навіть на горизонті. 50, 80, 100 і навіть 150 км між найменшими таунами (тут краще підійшло б слово хутір, але вони називають це містечками) - звична відстань. Причому часто заправка з придорожним рестораном - це також вже "таун". Тож за такої ситуації і особливо в жаркий період для велосипедиста відчутна проблема питної води, яку доводиться постійно возити з запасом (ми завжди мали при собі від 5 до 15 літрів на двох, деякі мандрівники радять не менше 10 л на особу), що, звісно ж, впливає на швидкість пересування.



На сході та півдні Австралії ситуація значно краща, хоча й тут заселеність не зрівняється з Європою. Щоб ви краще зрозуміли, ось таке порівняння: площа Австралії у 13 разів більша за площу України, а населення її удвічі менше ніж в Україні.

3. Не у всіх регіонах легко зупинитися на ніч з наметом будь-де. В заселених штатах (схід та південь) всі землі приватні, фермерські і зазвичай обгороджені. Проникнення за будь-яку огорожу в Австралії дуже не рекомендується, навіть якщо довкола нікого живого. Тож часто в штатах Квінсленд та Новий Південний Уельс (або, як кажуть тутешні українці з післявоєнної діаспори, Нова Південна Валлія) нам доводилось прикласти зусиль, аби знайти місце для намету десь у кущах, коли не встигали до кемпінгу. 
В Північній Території та інших пустельних регіонах з цим легше, огорож немає, але подейкують що, стаючи табором на ніч, краще уникати зустрічі з поліцією, бо начебто зупинятися дозволено виключно в облаштованих для цього місцях (кемпінгах). Ми ж так ночували безліч разів, бо розрахувати шлях до кемпінгу тут не завжди просто. Поліцію в тих пустелях, звісно ж, не зустріли, а кенгуру і коалам було байдуже.

4. Надзвичайно високі ціни як для українців (проте цілком нормальні для австралійців).

Можливо, це не всі плюси та мінуси, які існують для велосипедиста в Австралії, тож ми з Володею запрошуємо і вас сюди на велосипеді, аби ви знайшли інші і поділилися з нами.

 

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги