Блог | Крута "американська команда" і "простий народ"
В нашій країні вже кілька років триває експеримент, де керівництво українською державою, зокрема, її економікою, передано так званим "менеджерам", велика кількість яких до цього або експериментувала в інших країнах, або навчалася чи працювала за кордоном.
Найзатребуванішими в нинішньому уряді виявилися "менеджери" з американським досвідом.
Так сталося, що вони в Уряді курують цілу низку відповідальних напрямів, що визначають стратегію економічного розвитку України, зокрема, програми технічної, міжнародної допомоги. Найбільш показовим у цьому є Міністерство економічного розвитку і торгівлі.
Тут, починаючи з самого міністра Айвараса Абромавичуса, більшості його заступників, директорів департаментів - це люди з американською освітою або з досвідом роботи в інших країнах.
На сьогодні чи не найбільше нарікань щодо неспроможності ефективно ухвалювати рішення адресовані саме Мінекономіки. Чого варта лише "унікальна" пропозиція цього міністерства, яка сколихнула усі європейські структури, про можливість корпоратизації та приватизації Чорнобильської АЕС!
Ще одним з найбільш критикованих напрямків є нездатність управляти технічною та міжнародною допомогою, яка вже давно виділена міжнародними організаціями і досі не реалізована в Україні через небажання "візувати" ці проекти чиновниками Мінекономіки.
Так, директор Світового банку Чімяо Фан повідомляє, що для України в цьому році виділено 2,8 мільярдів доларів, а освоєно – лише 100 мільйонів доларів, тобто – 3,6 %!
Отож, очевидно, що головна проблема полягає у завищених амбіціях урядової "американської команди", яка, складається враження, що лише між собою спілкується у соціальних мережах, де щоденно і по кілька разів розповідає про свою високу американську освіту і про наших (вибачте) "дебілів-чиновників", які позалишалися працювати у міністерстві і з якими вони вимушені співпрацювати…
Йдеться вже не стільки про корпоративну етику (ви або співпрацюйте з чиновниками, або йдіть з міністерства), а здебільшого – про спробу "посадити" своїх людей на освоєння коштів міжнародних проектів.
Але факт залишається фактом: затримка міжнародних коштів, які повинні піти на будівництво житла для переселенців, на реабілітацію АТОшників, на ремонт шкіл, дитсадків, лікарень, будинків культури, на заміну водогонів тощо, досі залишаються лише теоретичними проектами, оскільки так звані "американці" в українському уряді шукають своїх, "правильних" людей, щоб їх освоїти.
А простий народ як був, так і залишається без цих коштів.
