УкрРус

Майдан нічому не навчив

По великому рахунку, все можна робити відповідно до закону і Регламенту, але проблема полягає в тому, що нікому цього не хочеться. Простіше зробити так, як завжди звикли, наплювавши на Конституцію, на Регламент і всі норми пристойності. Тоді в нас і виходять такі рішення, які викликають сумнів і мають сумнівну легітимність.

Візьмемо закон, де голосували за майбутнього Генерального прокурора. Законопроект №4469 голосувався у вівторок, але не набрав потрібної кількості голосів. Відповідно до Регламенту Верховної Ради, 107 стаття, такий закон вважається відхиленим і не може розглядатися у Верховній Раді впродовж цієї сесії. Так само не може розглядатися аналогічний законопроект.

Натомість аналогічний законопроект-таки був зареєстрований у парламенті, а через два дні поставлений на голосування. Хоча Апарат ВР не мав права цього робити не тільки на підставі того, що законопроект був відхилений раніше, а ще й тому, що якщо зареєстрований новий законопроект, то відповідно до Регламенту, дається 2 тижні для внесення альтернативного варіанту.

Багато депутатів говорили, що вони хотіли скористатися своїм правом законодавчої ініціативи подати альтернативний законопроект. Але можливості зробити це — не дали.

І фактично маємо ситуацію, що у парламенті був проголосований закон, який писався під абсолютно конкретну особу і це створює дуже серйозний негативний прецедент. Тепер можемо під будь-яку конкретну особу писати будь-які закони, щоб вона зайняла ту чи іншу посаду.

Закон, за який було проголосовано вчора, стосується не лише посади Генерального прокурора. Він дає можливість без чітких градацій й законодавчих вимог призначати й інших прокурорів.

До речі, в цьому законі є ще така норма, що перший заступник генерального прокурора призначається Генпрокурором і йде з посади разом із ним. Що це таке? Це має ознаки політичних торгів. Один бере собі посаду керівника, інший посаду першого заступника, але оскільки вони один одному не довіряють, то пишуть такі закони, що у відставку йдуть разом. Генеральна прокуратура не є політичним органом, а професійним. І саме з професійної точки зору цей орган і повинен формуватися.

Ну, не може бути такого, щоб перший заступник генерального прокурора втрачав посаду автоматично, у зв'язку зі звільненням Генпрокурора. Хто тоді буде виконувати їхні обов'язки, поки не буде нових призначень?

Ось це власне і ті моменті, які викликають дуже серйозне занепокоєння. Це свідчить про те, що, на жаль, Майдан нічому не навчив.

Люди, які там говорили, що прийшовши до влади, вони будуть сповідувати інші цінності, ніж були у колишнього режиму, очевидно, лукавили.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги