Блог | Піти красиво: якою буде відставка по-українськи?
Урядова криза в медіапросторі помалу перетворюється на комедію. В цілому, українці звикли до політичних водевілей. Іронія, сатира і цинізм – це надійні супутники, що допомагають сприймати політичні реалії без валідолу. Інколи ми навіть сприймаємо постійні політичні чвари і як нашу особливу рису. Але насправді наш серіал "Здравствуй, кролик, третий год" - досить слабенький порівняно зі світовими прем’єрськими скандалами.
У кожної країни є свої традиції, і часто вони відображають національний менталітет або ж стереотипи про ту чи іншу націю. Давайте подивимось, як залишають свою посаду прем’єри в різних державах Європи і світу.
Італія: відставку ненависного прем’єра вітали танцями
Найбільші політичні скандали в цій країні пов’язані із чотирикратним очільником італійського уряду Сільвіо Берлусконі. Напевно, в країні з давніми традиціями Коза ностри та значною цінністю сімейних зв’язків (які врешті решт перетворюються в корупційні), така персона мала б бути. Берлусконі - довгожитель італійського політикуму, довше нього в політиці були лише Беніто Муссоліні і Джованні Джолітті. Берлусконі тримався за крісло до останнього. Може, в цьому допомагали не лише добрі італійські мафіозні традиції, а й добрі стосунки з Владіміром Путіним.
У 2011 році політично "безсмертному" італійському лідеру таки довелося піти – через глибоку економічну кризу і кредит в 2 трильйони євро. День його відставки італійці мало не зробили національним святом: танцювали і кричали "Алілуя" - нарешті "диктатор і мафіозі" залишив керівництво державою.
Не за першого разу вийшло піти у відставку у колеги Берлусконі – Романо Проді. Після першого року на посаді прем’єра політика італійського уряду отримала низьку підтримку, проте Проді вдалося утриматися в кріслі ще на рік. У 2008 році коаліція Проді розпалася, тому були призначені дострокові парламентські вибори, і уряд подав у відставку. Таких скандалів, як з Берлусконі, звісно, не було, проте і добровільного уходу – теж.
Греція: корупційні скандали та масові протести
Південним країнам притаманний гарячий темперамент не лише в повсякденному житті, але й в політиці. Греція – ще одне тому підтвердження. Найскандальнішим прем’єром за останні роки там став Костас Караманліс. Він пробув на посаді понад 5 років. Причому останній рік він тримався за своє крісло, незважаючи на протести по всій державі, глибоку економічну кризу та корупційний скандал, пов'язаний з розтратами мільйонів євро під час проведення Олімпійських ігор – 2004.
У грудні 2008 року народні протести в Афінах були жорстоко придушені. Незважаючи на низькі рейтинги і прямі пропозиції інших політичних сил піти у відставку, Караманліс тримався до останнього, а коли через рік напруга дійшла апогею, оголосив розпуск парламенту і дострокові вибори. Його політична сила зазнала поразки, і він пішов працювати звичайним депутатом.
Нинішній прем’єр Алексіс Ципрас подав у відставку під час своєї першої каденції після розпаду парламентської коаліції. Проте він не втратив підтримку населення і знову привів в парламент більшість, внаслідок чого знову зміг обійняти посаду прем’єра.
Болгарія: вчасно піти
У цій державі непопулярна політика уряду також призвела до відставки. На те, щоб прем’єр-міністр Бойко Борисов, який прийняв непопулярні рішення про колосальне підвищення тарифів, пішов з посади, знадобилось півтора місяці і масові протести у столиці держави – Софії. Після сутичок мітингувальників з правоохоронцями Борисов зробив палку промову і залишив посаду.
"Кожна краплина крові - пляма на вашій репутації. Я не можу дивитися на парламент, оточений огорожею. Влада не є для мене метою, від неї немає користі, якщо ми будемо змушені захищатися від народу. Держава потребує новий кредит довіри, тільки люди задають напрямок для уряду", - заявив прем'єр-міністр. Проте за півтора роки Борисов знову повернувся на посаду. Ймовірно, зіграло роль і те, що він зміг вчасно і більш менш самостійно піти з посади.
Ну і наостанок, приклад однієї з найбільш дисциплінованих держав світу з дуже високим рівнем політичної відповідальності чиновників – КНДР. Там, за неперевіреними свідченнями міністрів, що провинилися, там просто розстрілюють. З зенітних установок, наприклад.
А тепер – приклади держав, де поведінка прем’єрів під час відставки виглядає більш цивілізовано.
Франція: прем’єр один, Кабінетів - багато
У Франції традиційно змінюють і перетасовують міністрів, але глава уряду залишається на місці. Наприклад, за два перших роки президентства Франсуа Олланда склад уряду змінювався чотири рази. Проте очільник змінювався лише один раз – у 2014 році замість Жан-Марка Еро посаду обійняв Мануель Вальс. Еро подав у відставку не через корупційні скандали чи спад економіки – просто його політична сила зазнала поразки на муніципальних виборах.
Коли президентом держави був Ніколя Саркозі, всі 5 років уряд очолював Франсуа Фійон. Проте за його прем’єрства склад уряду кардинально змінювався тричі, і ще безліч разів проводилися різноманітні перестановки та перетасовки. Але гучними скандалами французькі прем’єри не балують.
Саме на такому способі наполягають представники "Народного фронту", але навряд чи цей варіант зараз прийнятний для держави у нинішньому становищі.
Великобританія – йдуть по-англійськи
Консервативні мешканці Альбіону не дуже люблять зміни. Починаючи з Маргарет Тетчер прем’єри традиційно "сидять" у кріслі по 7-10 років. Виключенням поки що став Гордон Браун, він протримався на посаді лише 3 роки. Пішов через провальну економічну і соціальну політику, буквально завалив рейтинг лейбористської партії. Консерватор Девід Кемерон займає цю посаду протягом 6 років.
Найбільш відомий за останній час прем’єр Великобританії Тоні Блер йшов зі такими словами: "Я був прем'єр-міністром Великобританії 10 років. Думаю, що цього цілком достатньо і для мене, і для країни".
Декілька скандалів навколо Блера все ж таки було, проте до гарячих італійців та безшабашних греків англійцям дуже далеко.
Англійський варіант, напевно, є таємною мрією Арсенія Петровича, проте українським політичним реаліям ще дуже далеко до консервативної Великобританії.
Японія – країна політичних харакірі
Дисциплінована Японія, навпаки, змінює прем’єрів, як рукавички. У країні самурайських традицій та високих моральних принципів очільники уряду полюбляють робити собі політичне харакірі, як тільки облажаються.
У 2010 році, після року на посаді, у відставку пішов Юкіо Хатояма – бо не виконав свої обов’язки перед виборцями щодо виведення американської воєнної бази за межі префектури Окінава. Його наступник, Наото Кан також очолював японський уряд лише рік. Причиною його відставки стала малоефективна діяльність з подолання наслідків аварії на Фукусимі.
Звичайно, не можна ідеалізувати японців, ну і щорічна зміна уряду, напевне, не йде на користь державі. Проте сама причина йти у відставку через невиконані обіцянки – Україна про таке може лише мріяти. Поки.
Як бачите, варіантів для нашого рідного прем’єра сила-силенна – це лише просто найяскравіші приклади. Може, десь у віддалених регіонах Африки міністрів-невдах з’їдають… Але зараз у Арсенія Яценюка поки що є можливість вдатися до більш-менш вигідного варіанту. Ну, хоча б на рівні болгарського Борисова.
Навіть зараз, коли вже лідер найбільшої парламентської фракції Юрій Луценко "пригрозив" призначенням на пост очільника уряду "технократку" Яресько Яценюк ще має можливість піти красиво. Звичайно, на нове призначення Арсенію Петровичу навряд чи можна сподіватися, але мінімально зберегти імідж і вберегти країну від повної… кризи шанси у нинішнього прем’єра є. До того ж, добровільна відставка для Яценюка забезпечить "Народному фронту" вплив у коаліції і, ймовірно, збільшить кількість крісел для цієї політичної сили у новому уряді.
І наостанок анекдот в тему.
Як ходять в гості в різних країнах:
Англієць - з почуттям власної гідності. Француз - зі своєю дружиною. Єврей - з тортом.
Як йдуть з гостей:
Англієць - з почуттям власної гідності. Француз - з чужою дружиною. Єврей - з тортом.
Що при цьому кожен думає:
Англієць: Як добре, що я не втратив почуття власної гідності! Француз: Цікаво, а з ким пішла моя дружина? Єврей: Куди б ще піти в гості, поки торт свіжий?
Зараз лише від Арсенія Яценюка залежить – піти з гідністю чи обрати інший варіант. А країна поки чекає найближчого четверга, на який анонсують нову серію прем’єріади.
