УкрРус

Повірка лічильників: хто насправді має святкувати?

Коли ми нарешті зрозуміємо, що за всі блага від комунальних монополістів ми заплатимо непрозорими та незрозумілими тарифами, пиши Сергій Пінчук для видання "Четверта влада".

Останнім часом мережа заповнена радісними відкриттями, що з 1 січня, згідно закону "Про метрологію...", повірка лічильників перестала бути проблемою споживачів. Тепер за це відповідають постачальники газу, світла, води і тепла. Тепер вони і слідкують за термінами повірки, і здійснюють це за власні кошти. Ура!

Що ж таке епохальне сталося? І хто насправді має святкувати: населення чи монополісти?

Нагадаю: Закон Про Метрологію у старій редакції ще з 2005 року містив норму, яка зобов`язувала здійснювати повірку лічильників за власний рахунок. І не тільки повірку, а й їх обслуговування та ремонт.

Більше того, частина монополістів так і працювали (наприклад, газ). В більшості, проблеми із повіркою виникали у населення лічильників холодної та гарячої води. Чому ця норма не працювала? Тому що така послуга не була закладена в тариф.

З 1 січня в законі з’явилося положення, що періодична повірка проводиться за рахунок тарифів. Відповідно, монополісти зараз повсюдно підвищують тариф і закладають туди вартість не лише повірки, а й обслуговування та ремонту лічильників, адже це вимога закону. Є багато ньюансів, як порахувати повірку лічильників дорожче та дешевше. Наприклад, машина з бригадою їде по лічильник до кожного споживача окремо чи здійснює об`їзд по місту за маршрутом? А це пальне, людино-години... А як монополісти мають вирахувати кількість лічильників, які вийдуть з ладу, скільки з них можна буде відремонтувати, які запчастини потрібно буде замінювати? Відповідь проста - закладуть у ціну все по максимуму.

Тепер щодо термінів повірки: для споживача це зручно, коли за цим слідкує монополіст. Не потрібно тримати в голові чи десь записувати, коли через 4 роки потрібно перевіряти лічильник. Особливо коли всі ставилися у різний час. Але...

Така норма закону посилює монополії, консервує діючу систему, коли ви повністю залежні від єдиного постачальника послуг. Постачанням послуг мають займатися одні, а повіркою та обслуговуванням - інші компанії. І перших, і других має бути багато. Вони мають конкурувати між собою, знижувати вартість і покращувати якість. І тільки ви, як споживач, маєте обирати собі надавача послуги. Для прикладу, у Лондоні працює 44 постачальника електроенергії, і кожен споживач обирає собі хто з них кращий. Ви ж не думаєте, що до лондонських квартир проводять 44 електричних проводів?

Отже, ми отримали черговий пряник від монополістів, за який, швидше за все, будемо платити як за бельгійський шоколад. Тільки непомітно для нас, через тариф.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги