УкрРус

Уряд чи НБУ: хто гірше?

Зразу за падінням ВВП за два місяці 2016 року почалося падіння гривні. Хто винен? Політики кажуть, що Прем’єр, який привернув до себе увагу всіх, але не один Арсеній Яценюк винен. На 70% падіння, як ВВП, так і гривні зумовив НБУ. Коротко скажу, що має робити НБУ, щоб припинити падіння. Перше – це зрозуміти його нову роль в сучасних умовах.

Нова роль Національного банку

Головна мета НБУ - створення робочих міст та підтримка економічного зростання за умов збереження цінової - інфляція не більше 5% - та фінансової стабільності. НБУ та уряд за десять років повинні забезпечити щорічне зростання кредитування на рівні не менше 10%-20% на рік з адекватними ставками для бізнесу і людей (інфляція плюс 4-5%).

Створюються нові робочі місця, росте ВВП, зменшується інфляція – добре працює НБУ. Якщо все падає – погано працює, треба йти у відставку…

Першочергові дії НБУ для відновлення економічного зростання в 2016 році

1. Припинити практику замовного та безпідставного банкрутства комерційних банків. Така політика НБУ веде до інфляції, девальвації, падіння ВВП та втечі капіталу з країни.

2. Відсторонити НБУ та Фонд гарантування вкладів від формування тимчасових керуючих та ліквідаторів проблемних банків. Цю функцію має виконувати ліквідаційна Рада, яка формується найбільшими кредиторами цих банків (представники фізичних і юридичних осіб, які втратили депозити).

3. Припинити переслідування малих і середніх комерційних банків. Дати можливість цим банкам довести капітал до 300 млн. грн. до 2019 року. Цей захід дозволить збільшити інвестиції в банківську систему приблизно на 15 млрд. гривень, а банкам виконувати їх головні функції – проводити платежі, зберігати депозити та надавати кредити, а не займатись, як зараз, планами та заходами по втечі з банківського ринку України, готуючись до примусового банкрутства.

4. Відмовитись від політики монетарного звуження та перейти до політики монетарної експансії та цінового таргетування ( 2016 р. – 15%, 2017 р. – 8%, 2018 р. – 4%).

5. Зменшити облікову ставку спочатку до 15%, а у третьому кварталі до рівня цільового показника інфляції на кінець року (≈12%) з коридором для кредитних операцій НБУ: інфляція +1,5% та депозитних операцій: інфляція -1,5%. Це приведе до здешевлення гривневих кредитів бізнесу до рівня 15-16% вже в 2016 році та зменшення інфляції, а також збільшенню прибутків бізнесу.

6. Зняти всі адміністративні обмеження по операціях з валютою, включаючи обов’язковий продаж валютної виручки та виплати дивідендів іноземним інвесторам. Такі заходи будуть стимулювати повернення валюти в банківську систему та суттєво зменшать тіньовий валютний ринок.

7. Дозволити банкам кредитувати в валюті не лише експорт, але й імпорт та інші операції підприємств за умови адекватного хеджування валютних ризиків. Система хеджування валютних ризиків має бути негайно запроваджена НБУ. Такі заходи дозволять 50-60 млрд. дол., які зараз є поза банківською системою повернути до банків і використати як кредитний ресурс зі ставками 8-9%.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги