УкрРус

Повна "Яреська": Яценюк виявився не джентльменом

Єдина можливість відправити Арсенія Яценюка у відставку – це дійсно обміняти його на Надію Савченко. По-перше, майже нікому з українців його не шкода, а, по-друге, Путін отримає можливість влаштувати театралізований процес над "Яценюком-каратєлєм", який нібито в середині 90-х воював у Чечні. Росія буде в захваті, авторські права на це шоу розкуплять провідні канали світу, та й Україні користь – отримаємо нарешті нового прем’єра.

Наразі українське суспільство лише вагітніє цією ідеєю, тоді як вже прем’єр Яценюк приватизував Кабінет міністрів і розглядає його як свою особисту власність. Цю посаду він отримав за "квотою Майдану" і до наступного Майдану не бачить особливих підстав цю посаду полишати. Інколи, правда, бувають моменти просвітління. Днів десять тому він нібито вже погодився припинити покращення життя українців, і Петрові Порошенку залишилось лише переконати Наталію Яресько підхопити цю естафетну реформаторську паличку.

Мало хто вважає, що Яресько була б кращим прем’єром за Яценюка, але це вже тема зовсім іншої розмови. Ми ж зараз аналізуємо не якість кадрів, а сам процес їх пересадки. Так от, на цей непростий процес теж пішло декілька днів, адже Наталія Іванівна виставила декілька непростих вимог перед правлячою коаліцією. Насамперед вона захотіла почистити силовий блок, в тому числі МВС, а також відібрати у "Народного фронту" контроль над низкою фінансових потоків, котрі течуть прямісінько на жорна "женевської" та "лондонської" олігархічних діаспор. І поки добродійка Яресько торгувалася, Яценюк передумав. Це трапилося десь в середу-четвер минулого тижня, і коли у п'ятницю в два шановані видання одночасно була злита інформація про ймовірне призначення Наталії Енн., то на цей момент ніяка Яресько вже нікуди не йшла, це була істерична спроба учасників переговорного процесу (а саме одного з керівників фракції БПП) публічно натиснути на Арсенія Петровича, аби тому важче було включати задню.

Але куди там: сам прем"єр зараз на такому морозі, що ніби це досі Азарова випроваджують у відставку, а не його. Він вдає з себе Лі Куан Ю, і робить заяву про три сценарії виходу з кризи: згідно з першим, Яценюк і далі залишається при владі, а депутати більшості присягають йому на вірність; інші два – апріорі тупикові.

Ситуація з Арсенієм Петровичем один в один нагадує прем’єрство Януковича, Азарова і багатьох інших видатних реформаторів: їхніми стараннями країна дійшла до ручки, але кожен з них не міг собі ціни скласти, вдавав із себе спасителя країни і при цьому намагався підгребти під себе всю українську корупцію.

Історія діяльності правлячих в Україні Кабінетів міністрів – це історія перерозподілу корупційних потоків, продажу ліквідних посад і таємних оборудок з олігархами. Арсеній Петрович – не виняток, з тією лише поправкою, що на його совісті таке соціальне явище, як Деградація Гідності. Пригадуєте отой силогізм про революцію, яку роблять ідеалісти, а користуються негідники… Арсеній Петрович не єдиний, хто скористався результатами Майдану, тобто Революції Гідності, але він перший приватизував його здобутки на свою користь, і його відділяє лише крок-другий від персоніфікації: "Майдан – це я. А. Яценюк". Відсутність конкретних справ і цілковито негативний рейтинг ним до уваги не беруться. Якщо на морозі, то вже на морозі.

Цього тижня в Україні була колишній держсекретар США Кондоліза Райс. Вона сказала мудрі слова: "Ви ж повинні змусити працювати свій уряд - в Україні за 25 років було три революції. Може бути, прийшла пора навчитися управляти країною?" - заявила Райс.

Хіба потрібна чергова революція, аби позбутися неефективного прем’єра? І тут мова не лише про Яценюка, бо Володимир Гройсман, Наталія Яресько та інші кандидати на прем’єрство теж можуть вчепитися за це крісло, як воша за кожуха. Тому на порядку денному два питання:

1. Як обміняти Яценюка на Савченко.

2. Як навчитися управляти країною.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги