УкрРус

Шевченко-репер, або Як не виховати сепаратиста

Незабаром відзначатимуть шевченківські дні в Україні, а коли йдеться про 17 тисяч шкіл в Україні, то йдеться про 4 млн школярів різного віку. Річ у тім, що раніше ми не розглядали школярів, як майбутніх вояків на Донбасі, а на сьогоднішній день ми, нажаль, чітко можемо зрозуміти, чи вони стануть сепаратистами чи ні.

Вони стануть сепаратистами у тому випадку, якщо їм не подають правильно українських героїв, і в тому числі, Тараса Шевченка. Вчителі стинають плечима, коли ми їм говоримо, о існує безліч філологічних досліджень, в яких провідні літературознавці України та світу, дуже просять, зняти елементи закожуховілості, забронзовілості з Т.Шевченка. Якщо дитина, не бачить його, як нормальну людину, а сприймає його, як страдника за націю, кріпака, пророка, то дитина не сприймає письменника, такий школяр чи школярка не хочуть себе асоціювати з Україною, шукають геніїв історії, які є "живими", більш приземленими. Тобто, заглядають у історії Росії.

Чи потрібно сакрум (святе) робити профанумом (простонародним)?

Чи потрібно от-кутюр (високу моду) робити прет-а-порте (носибельним)? У нас з вами просто нема іншого виходу. Бо світ на Донбасі чорно-білий: або дитина виростає сепаратистом, або ні. Третього не дано.

Тут мені дуже хотілося б згадати видатного художника Пабло Пікассо: "Художня течія перемагає тільки після того, як її беруть на озброєння декоратори вітрин". Тобто, високу культуру дуже важливо внести в маси.

Я не знаю, чому тисячі вчителів-філологів цього бояться. Інші країни це сприймають абсолютно адекватно, скрізь продукують масований образ чи то всесвітньо відомого Іоана Павла II, чи то Махатма Ганді, чи то Ванги. Ці люди показані у вигляді листівок, коміксів, хіп-хоп фестивалів. Стосовно Шевченка, у вчителів дуже великі очі, коли вони бачать, що дитина у фотошопі обробляє портрет Тараса Григоровича, у вигляді коміксів малює аніме… Якщо ці викладачі не навчаться розуміти правильно дитину, то я не знаю, що буде з цією нацією. Діти шукатимуть в інших культурах те, щ їм близьке.

Фото tvoemisto.tv. Шевченко

Вчителі не спостерігають за тим, що робиться у світі інтелектуалів в Україні. В той час, як провідна верства населення давно знає, що художник Андрій Ярмоленко підготував підбірку картин, де Шевченко поданий у вигляді Будди, то з шиною через плече (Майданівський образ), то показаний, як нафтовий магнат. Дитині цікаво, і, це не означає, що вона чинить "некрофілічне насильство" над Шевченком, як кажуть деякі вчителі.

Чи викладачі знають, що Чарлі Сакума, японський кобзар, давно зображає Шевченка у вигляді манга (японських коміксів)?

Чарлі Сакума

Чи знають вчителі, що такі письменники, як Сашко Ушкалов, Сергій Жадан, брати Капранови давно по-своєму подають Шевченка. Ні, вони цього не знають. Точно так само, як вони не читали літературознавців Тамару Гундарову, Романа Кіся, Оксану Забужко, Григорія Грабовича. Весь цей пласт культури до вчителів не донесений. Вчителі досі користуються пафосними ярликами. Не роблячи Шевченка близьким для дітей. І тут згадується львів’янин Станіслав Єжи Лєц, якого чомусь вважають польським сатири стом і письменником. Він сказав: "Часом сатирі доводиться відновлювати те, що зруйнував пафос".

От у нашому випадку ми змушені сатирою, іронією, гумором відновлювати те, що зробило з Шевченка пафосне таке подання його в школі.

Рух "Не будь байдужим", який я маю честь очолювати уже 9 років, свого часу на Євромайдані, у форматі вуличного університету, зробив цілу реп-вечірку, обігравши фразу письменника Юрія Андруховича: "Якби Шевченко жив у наші дні, він був би репером". Ми започаткували цілий рух "реперів-шевченків", цю ідею підхопили. Ми задоволені, що такий свіжий струмінь запустили у культуру.

Фото vk.com. Шевченко-репер

Вчителям бракує креативності. Коли вони готуються до уроків, то не завжди знають, де черпати якісь ідеї. Так от, ми теж не знаємо. Ми просто збираємо хлопців та дівчат 11-х класів за круглим чи квадратним столом, наших активістів, переможців наших конкурсів і запитуємо: "Як ви думаєте, які завдання були б цікаві дітям?". Що показує досвід? Наші активіст відповідають, що можна було б створити свою сторінку вконтакті, під назвою: "Шева is ok", так називається твір Юрія Андруховича, в якому він вважав, що Шевченко в наші дні був би репером. Цю сторінку школярі б наповнювали переробками творів Шевченка, наприклад, рок-обробки гуртів "Сад", "Вниз". Ні для ког не секрет, що 80% молоді проводить дуже багато часу в соціальних мережах.

Ми провели соціальне опитування в кількох містах України серед школярів 10-х, 11-х класів. Не повірите, в 10 разів збільшується увага до твору Шевченка "Гайдамаки", якщо його назвати не поемою, а трилером чи блокбастером.

Я була б усім дуже вдячна, якби Шевченка ми перепрошили, ставши в такий спосіб шевцями-початківцями, для того, щоб в нас в Україні не виростали сепаратистами.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги