УкрРус

Зачароване коло Володимира Путіна

Довгоочікувана домовленість "шістки" з Іраном, звичайно ж, не вирішить повністю питання про атомну програму Ісламської Республіки. Залишаться статті в домовленостях, які кожна зі сторін буде трактувати на свою користь, взаємна недовіра, побоювання, що при першій же зручній нагоді Іран знову повернеться до мрії про бомбу. Але, тим не менш, в короткостроковій перспективі остаточна домовленість з Тегераном дозволить зняти санкції проти енергетичної та фінансової системи Ірану, пише Віталій Портніков для видання espreso.tv.

Поза всяким сумнівом, Росія, яка активно підтримувала Іран всі 12 років кризи, зможе в цьому випадку заявити про свою велику дипломатичну перемогу. В результаті цієї перемоги на ринок хлинуть тисячі барелів дешевої іранської нафти.

Росія дійсно потрапила в зачароване коло. Іран всі ці роки залишався якщо не союзником Москви, то принаймні країною, що розраховувала на російське посередництво. Особливі стосунки з Іраном дозволяли Росії сприймати себе як серйозного гравця на Близькому Сході. Зняття санкцій проти Ірану стало, таким чином, справою честі для Путіна, доказом його реального міжнародного впливу.

Але після цього зняття санкцій Росія позбавляється своєї особливої ??ролі в іранській економіці і не дуже потрібна політичному керівництву Ірана, яке легко домовиться про інвестиції якщо не з США, то з Європейським Союзом - напевно.

При цьому Росія, дякуючи своїм діям в Сирії, заслужила міцну репутацію головного союзника шиїтів в їхній конкуренції з арабськими сунітськими державами. Після нещодавнього саміту Ліги арабських держав цей конфлікт вже не можна приховати і ясно, що Саудівська Аравія буде боротися з Москвою за допомогою нафтового важеля.

Але найголовніше - що, може бути, і боротися не доведеться. Іранська нафта зробить свою справу за Ер-Ріяд і Вашингтон. Причому ще до скасування санкцій. Бо в очікуванні припливу величезної кількості відсутньої на ринку останнє десятиліття сировини - і в умовах надлишку пропозиції - продавці будуть збувати товар вже сьогодні, щоб встигнути продати нафту за відносно вигідними цінами ще до того, як в гру вступить Іран. А це - сигнал до додаткового послаблення цін, навіть до паніки на ринку.

Насправді повернення Ірану на світовий ринок в нинішніх умовах - вирок російській економіці, удар, від якого вона може вже й не оговтатися. Путін почав свій флірт з Тегераном тоді, коли ціни тільки росли і, здавалося, що доходів від нафти вистачить на кожного. Але переговори "шістки" з Тегераном завершилися в найбільш несприятливий для Путіна момент. Власне, для іранців це теж не найкращий час - тому вони йдуть на компроміс. І Захід хоче позбутися іранської кризи, щоб впритул зайнятися Росією і "Ісламською державою". Але все ж таки і Іран, і Захід від досягнутого компромісу виграли. А Путін - програв.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги