УкрРус

Чи перетвориться Україна на країну катів?

Ультиматум так званої "Української повстанчої армії" вніс деяку нервозність не лише у лави тих, хто підтримує Росію й колишню Партію регіонів. Посилилась паніка і серед нинішніх можновладців.

Однак "пропозиція" покинути межі України розрахована лише на дуже лякливих. Принаймні 72 години (18-20 квітня) убивств не повинно бути. Думаю, що їх не буде й після того, як термін ультиматуму вичерпається.

В Україні є чимало радикалів (не плутати з одно-партійцями Олега Ляшка) і націоналістів, які готові відстрілювати анти-українців. Вони можуть це робити і без так званої "Української повстанчої армії", тому продажні можновладці на місцях мають серйозно задуматись над своїми діями і бездіяльністю.

Зазвичай "народні месники", навіть якщо вони із Західної України, досконало не знають української мови, тому можуть писати "приймати участь" замість "брати участь", як у тому листі, вживати інші кальки з російської та послуговуватися суржиком. Інша справа, коли текст спочатку був написаний російською, а потім перекладений на українську мову.

Список засуджених до страти може бути безрозмірним. Причому не знаєш, хто твій кат і чи тебе справді новоявлені борці за справедливість засудили до смертної кари. З іншого боку, дзеркальний список засуджених до страти українських патріотів уже давно складений у Кремлі. Справа за виконавцями, яких банально може не вистачити.

Україна може перетворитися на країну катів - якщо піддасться на провокацію і повірить у всесилля так званої "Української повстанчої армії" та інших подібних організацій чи просто схиблених осіб, які надувають щоки і придумують грізні абревіатури.

Додасться роботи приватним охоронцям і Державній службі охорони. Остання вже охороняє Олену Бондаренко, відому анти-українку, хоча в неї є свої держиморди. Це лише можливе в Україні: захищати тих, хто паплюжить державу, в якій живе. Втім, цій особі є кого боятися – насамперед своїх, які можуть зробити її черговою сакральною жертвою на кшталт Калашникова чи Бузини. До речі, вона, як і покійний Олесь, теж покинула медіа-холдинг, як і той ахметовське "Сегодня". Можливо, причини різні, але хто ж буде розбиратися! Для кремлівських кілерів висновок один: не хочуть брати активну участь у руйнації України. А, отже, - ну, далі додумуйте самі.

До речі, генерал Гелетей, який очолює цю службу, хоче назвати її … Секретною. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці. Мовляв, так є в інших цивілізованих країнах. Але Україні ще далеко до цивілізації. Якщо міліціонерів просто перейменують на поліцейських, як у Росії, то суть від цього не зміниться. Так і з Секретною службою.

Самого Гелетея, який довго сидів в тіні після трагедії під Іловайськом, в якій він безпосередньо винен як тодішній міністр оборони, вважають ініціатором розформування добровольчих батальйонів. І маємо перший результат такої недалекоглядної політики, яку проводить Порошенко. Генералітет фактично відмовився від Широкиного, який за Мінськими домовленостями належить до територій, контрольованих Україною. Якщо звідти забрати добровольчий батальйон, який захопив Широкіне 14 березня, віддаливши лінію оборони від Маріуполя, то матимемо новий плацдарм протистояння. Тут і зараз не солодко, але бойовики неодмінно скористаються ситуацією, коли Генштаб не надає допомоги добровольчому батальйону технікою, фактично кинувши його напризволяще, а частини Збройних Сил України та Національної гвардії лише спостерігають за розвитком подій, бо немає наказу втрутитись у ситуацію.

В Україні можуть грохнути будь-кого, і жодна охорона не допоможе, лише потенційні кілери розтягнуть задоволення, полюючи за такими ж потенційними жертвами. Очікування смерті для тих, хто вважає себе приреченим, страшніше за саму смерть.

Зрештою, всі ми ходимо під Богом. І двох смертей для кожного з нас не буде. Найкращий вихід із ситуації – гідно жити і гідно померти.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги