Блог | Якось давно була Кримська війна...
Під Балаклавою стояв 93-й піхотний полк, прозваний Сатерлендським Гірським, бо скаладавсь з горців Шотландії. Він мав утримати свою позицію будь-якою ціною, щоб не поламати загальний малюнок великої битви. Загалом їх було 650 солдат в величезних міхових шапках, зі списами та рушницями в руках.
Рано вранці на них посунув 2-тисячний Уральский казачій полк. За інструкцією, бригадний генерал Колін Кемпбел мав вишукувати піхоту в чотири лінії. Однак людей на велику дистанцію не вистачало, в той же час утримати лінію було важливо в кожному клаптику.
Тоді Кемпбел виграв довжину, виставивши горців лише в два ряди - потім її прозвали Тонка Червона Лінія. Він звернувсь до солдатів:
- Наказу відступати не буде, хлопці. Маєте померти прямо тут, де стоїте.
- If needs be, we'll do that, - відповіли хлопці.
Їм пощастило: перший козачий загін, який сунув на них, складав лише 600 казаків верхи. Вони побачили надзвичайно довгу смугу, злякались, що тут набагато більше англіцкіх войск, ніж їм сказали, і після того, як шотландці зробили три залпових постріли, розвернулись. Шотландці з радощів кинулись були переслідувати відступаючих, проте Кемпбел рявкнув, щоб вони припинили.
Росіянці між тим міркували, що їм робити. Або кинути туди свої кілька тисяч, або не суватися. Одні вважали, що ворога більше ніж здається, інші здогадались, що їх беруть на понт. Нарешті командир вирішив, що піхота в тонку лінію - це щось занадто підозріле, якась особливо підступна падлянка, і наказав туди не лізти.
В англійській культурі цей епізод став знаменитим, як і вираз "Тонка червона лінія" - як символ останньої надії та відчайдушного спротиву. Разом з тим, генерала Кемпбела не раз звинувачували за цей епізод - одні казали, що він недоцінив ворога, інші назвали цей ризик невиправданим.
