УкрРус

"Загублена" кінцівка мого інтерв’ю "Українській правді"

Я вдячний "Українській правді" за ініціативу інтерв’ю зі мною, де вони цікавилися політичною ситуацією та конфліктами в країні, фракції БПП, коаліції тощо. Натомість, можливо, в силу технічних проблем кінцівка цього інтерв’ю "загубилася".

Для мене важливо, щоб моя позиція стосовно не лише оцінки нинішньої ситуації, а й стосовно майбутнього України стала публічною. Тож, подаю кінцівку мого інтерв’ю "Українській правді", яка не була оприлюднена.

"- Якщо подивитися на Вашу політичну історію, то можна побачити, що Ви завжди були з перспективними лідерами з демократичного середовища. Це був Ющенко, потім Тимошенко, потім Порошенко. Хто зараз є перспективним лідером у демократичному таборі? І з ким Ви можете бути?

- Я всіх переконував і вчив в основу стратегії брати ідеї та цінності. При всіх недоліках, з усіх названих політиків Ющенко в ідеологічному плані мені був найближчим. Однак його українськість була перекреслена швидким замиренням та фактичною співпрацею з олігархічними кланами.

Керівників "Батьківщини" також намагався переконати, що соціальні передвиборчі пропозиції – справа добра, але треба чітко задекларувати і постійно триматися ідеологічних цінностей... З Порошенком інша ситуація. Тут екстремальність ситуації спонукала до співпраці в інтересах країни під час президентської виборчої кампанії.

Отож, біда сучасної української політики і парламенту в тому, що в державі практично немає світоглядних чи ідеологічних партій. Я ж намагаюся нині об’єднати та співпрацювати з середовищем, близьким до мене і моєї команди, з якою я працюю 10 років в рамках Фонду "Рідна країна".

Необхідно виправляти нинішню найбільшу біду України – відсутність світоглядного тренду. Переконаний, що призначення "європейської ідеї" нашою національною ідеєю - помилкове. Європейські цінності та принципи - це інструмент, механізм, який допомагає реалізувати справжню національну ідею. А національна ідея очевидна: будівництво власної української держави, якою будемо гордитися і ми, і наші діти, і яку будуть поважати у всьому світі.

Популярною мовою я це називаю цінностями "українського світу", для реалізації якого ми боремося за власну національну економіку, власну національну культуру, оголошуємо не рік англійської, а десятиріччя української мови тощо.

Довкола цих цінностей і буду формувати команду. Якщо до наступних виборів я не буду переконаний, що така потужна українська команда створена, то буду читати лекції в рідному київському університеті Шевченка…

- Так а хто виглядає перспективним лідером? Саакашвілі? Вакарчук? Коломойський?

Поки що я не бачу таких лідерів. Може, в перспективі той же Саакашвілі і стане українцем в ідеологічному сенсі. Але поки що виглядає, що вищезгаданий "український світ" для них не є ключовою ідеєю. Хтось вважає головною ідеєю боротьбу з корупцією, хтось – навчання українців за кордоном, хтось – формування української буржуазії…

Можливо, нам не треба запрошувати на лідера когось із-за кордону, чи навіть шукати в Україні. Варто використати досвід Української народної республіки часів початку ХХ ст., коли був створений так званий блок українських партій. Можливо, і на наступні парламентські вибори треба об’єднати всіх професійних, патріотичних, світоглядних українців у своєрідний український блок. Тому сьогодні слід не лідера шукати, а людей об’єднувати під справжні вартісні ідеї та цінності!"

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги