УкрРус

Візія розвитку Львова

  • Візія розвитку Львова | фото 1
    1/1

Львів – європейське місто не тільки географічно, але й за ментальністю та світоглядом містян. Але, на жаль, економіка міста і добробут львів’ян далеко не європейські. Хоча ще неповне сторіччя тому Львів випереджав той же Краків, сьогодні львів’янин в середньому заробляє в 7 разів менше мешканця Кракова.

Економічний пульс міста завмирає – за останні декілька років капітальні інвестиції скоротились на 1,4 млрд грн, іноземні інвестиції зменшились на 275 млн дол. США, товарний експорт впав на 166 млн дол. США, обсяг вантажних перевезень зменшився на 532 тис. тонн або на 27 тис. фур. Туризм та торгівля не в змозі компенсувати цих втрат. Талановиті, освічені та енергійні львів’яни, не знаходячи можливостей для реалізації вдома, змушені шукати кращої долі в Європі. Львів’яни стають наймитами, будуючи добробут інших країн, а економіка міста не розвивається. Кількість зайнятих на підприємствах Львова працівників з 2012 року скоротилась на 10%.

Львів та Краків мають однакову чисельність населення, сучасний статут Кракова багато в чому повторює статут Львова 100-річної давності. Торгово-промислові палати виникли у наших містах одночасно – у 1850 році. Але сьогодні: кількість підприємств у Кракові в 12 разів більша ніж у Львові; і промислове виробництво, і бюджет Кракова в 7 разів більше ніж у Львові; капітальні інвестиції Кракова вдвічі вищі ніж у Львові.

Сьогодні у Львові розташовано 50 ринків та 10 торгових центрів, де працюють близько 40 тис. львів’ян. При цьому, більша частина промислових підприємств функціонує ледь не на третину своєї потужності, а великі заводи можна взагалі перелічити на пальцях.

Фізики, хіміки, біологи чи енергетики, які виходять зі стін Львівського національного університету імені І. Франка або Львівської політехніки, не можуть знайти роботу у рідному місті та вимушені залишати його чи працювати не за спеціальністю, а у гіршому випадку – емігрувати з України.

Львів вартий значно більшого, ніж бути регіональним туристичним центром та "світовим університетом", що продукує освічених емігрантів для всього світу. На грошові перекази заробітчан із-за кордону неможливо розбудувати успішне європейське місто, на них можливо тільки виживати.

Тактика виживання та інерційного розвитку для Львова, великого європейського міста, це шлях в нікуди! Не можна вічно жити за рахунок здобутків минулих поколінь. Якщо будемо економічно зростати на 3-5% на рік, то наздоженемо Краків за 30-50 років, якщо він "стоятиме на місці". Тож і Львів, і Україна потребують не дрейфу за течією, а радикальних змін заради європейського добробуту.

Львову потрібні нові горизонти, амбітні цілі, кращі умови та випереджаючий ріст. Для цього треба залучити європейські інвестиції, відродити промислове виробництво, створити нові робочі місця, повернути підприємницький талант і працьовиті руки львів’ян із-за кордону додому і виробляти продукцію не тільки для України, а й на експорт. Це єдиний шлях до європейського добробуту львів’ян, до процвітання та успіху міста.

Львів’яни мають усе необхідне для глобального успіху. Треба мріяти сміливіше, планувати масштабніше, діяти ще завзятіше!

Проте потрібна не тільки амбітна візія, але й чіткі пріоритети. Головне сьогодні – економіка. Вона є фундаментом добробуту містян та розвитку всіх сфер міста: медицини, освіти, транспорту, екології, безпеки. Без грошей справи не зробиш.

Три головні пріоритети плану розвитку Львова, який я пропоную разом із командою Радикальної партії:

ПОВНА ПРОЗОРІСТЬ ТА ПІДЗВІТНІСТЬ ВЛАДИ ГРОМАДІ

Влада належить громаді. І міський голова, і депутати – делеговані представники громади, наймані менеджери, а не власники міста.

Прозорість і підзвітність – головні інструменти для боротьби з корупцією та для забезпечення керованості міста в інтересах громади.

Публічними та прозорими для громади мають бути:

  • усі кадрові призначення через механізм відкритих конкурсів із залученням громадськості, експертів, підприємницької спільноти;
  • реєстр майна громади – містяни мають знати чим вони володіють. Якими будівлями, земельними ділянками, підприємствами – адже саме громада, а не міська рада є власником цього майна;
  • надходження та використання коштів місцевого бюджету і усіх комунальних підприємств;
  • запозичення міського бюджету та комунальних підприємств (у випадку перевищення певного порогу мають здійснюватись за погодженням з громадою, як це робиться у Швейцарії).

Прозорість та підзвітність – це не тільки повна інформованість громади, а й її можливість безпосередньо визначати пріоритети розвитку та впливати на них. Адже ресурси завжди обмежені, і не на все їх вистачає.

Буде налагоджено реальний дієвий зв’язок між громадою міста та міською радою. Адже громадські ради при органах громади не можуть замінити голосу самої громади. Львів’янин матиме можливості та інструменти, у тому числі через електронне врядування, для участі у прийнятті управлінських рішень постійно, а не один раз на п’ять років під час виборів.

ВИПЕРЕДЖАЮЧИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Подолати 7-кратний розрив добробуту з європейськими містами, такими як Краків або Вроцлав – надзвичайно амбітна, але реальна мета. Львів має усі шанси збільшити "економічний пиріг" міста в рази, зробивши ставку на розвиток виробництва. З одного боку на сучасну промисловість – харчову, машинобудівну, меблеву, легку. З іншого – на розбудову сервісних індустрій з високою доданою вартістю та експортним потенціалом: Львів може стати не тільки ІТ, а й дизайнерською, аналітичною, медичною та навіть кінематографічною столицею України. Для порівняння: річний бюджет Львова – 150 млн євро, а бюджет Центральної клінічної лікарні Відня - 900 млн євро.

Інші європейські міста та країни вже не раз проходили шлях побудови заможної громади та успішного міста. Головні складові – залучення європейських інвестицій, створення нових високопродуктивних робочих місць, сприяння випуску та експорту продукції з високою доданою вартістю, наповнення міського бюджету за рахунок вивільнення підприємницького потенціалу та розвитку виробництва.

Для забезпечення фінансової стабільності місту потрібен свій комунальний банк. Блокування міських коштів на рахунку казначейства неприпустимі.

СОЦІАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ

Кошти громади, зароблені завдяки випереджаючому економічному росту та збережені завдяки повній прозорості і підзвітності влади громаді, будуть використовуватись для суттєвого поліпшення комфорту та якості життя львів’ян.

Першочергові пріоритети:

ЕКОЛОГІЯ. Концесія та модернізація комунального водопостачання та каналізаційної системи міста з встановленням сучасних очисних споруд. Приєднання всіх мікрорайонів Львова до загальноміської каналізаційної системи. Побудова сучасного сміттєпереробного заводу за моделлю публічно-приватного партнерства з залученням приватного інвестора через відкритий інвестиційний конкурс. Переробка сміття приноситиме львів’янам не тільки здорову екологію, а й додаткові кошти.

ТРАНСПОРТ. Підвищення щільності руху громадського транспорту та зміна транспортної схеми Львова передусім через переорієнтацію на міський транспорт – автобуси, тролейбуси та трамваї, з їх закупівлею у місцевого виробника. Введення системи єдиного електронного квитка. Нове транспортне планування міста з облаштуванням перехоплюючих парковок на під’їзді до центра міста та організацією комфортної велосипедної інфраструктури. Сполучення Львова з Польщею залізничною лінією з європейською шириною колії ("євроколія"), що дозволить інтегрувати місто в європейську мережу швидкісних залізниць.

ЖКГ. Захист прав споживачів та введення жорстких правил для комунальних монополістів (водоканал, обленерго) в інтересах громади. Масштабна енергомодернізація дитячих садочків, шкіл, університетів, лікарень. Перехід від ЖЕКів до ОСББ, що дасть можливість мешканцям самостійно господарювати на своїй території, визначати розміщення дитячих та спортивних майданчиків для дітей та паркових зон. Збереження архітектурної культурної спадщини.

ОСВІТА, СПОРТ, ДОЗВІЛЛЯ. Вирішення проблеми дефіциту місць у дитячих садочках шляхом запровадження програми стимулювання розвитку мережі комунальних та приватних дошкільних навчальних закладів. Відновлення діяльності спортивних секцій та прибудинкових спортивних майданчиків.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я. Створення програми доступної соціальної медицини, а також мережі соціальних крамниць для літніх, малозабезпечених людей і людей з особливими потребами.

З повагою

Голова Комітету ВРУ з питань

промислової політики та підприємництва

Кандидат на посаду міського голови Львова

від Радикальної партії Олега Ляшка Віктор ГАЛАСЮК

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги