Блог | Україна та її несподіване минуле
Трапився на очі пост російського опозиціонера та історика Павла Шехтмана, який не так давно втік від політичних переслідувань з Росії в Україну. Пан Шехтман вирішив поділитися міркуваннями щодо комплексів, які ми, українці, на його думку, відчуваємо у зв`язку з походженням назви нашої батьківщини і з її більш блідою на фоні російської історією.
Знаєте, що перше спало на думку?
Що підстави комплексувати з приводу назви швидше має наш північний сусід – країна, яка, по суті, вкрала свою нинішню назву у нас. Маю на увазі назву Русь і похідну від неї – Росія. Це ж не ми, а саме сусідня країна відмовилась від своєї давньої історичної назви "Московія", і намагається присвоїти собі чуже ім’я. І чужу історію.
Що ж стосується назви Україна – я не є фахівцем з середньовічної історії. Моя спеціалізація – 20 сторіччя. Тоді як назва нашої країни походить ще з 11 чи 12 сторіччя. Але я знаю, що досі точаться суперечки щодо етимології назви Україна. Існує два основних тлумачення цієї назви.
Читайте: Пропаганда, або Як зробити з мухи слона, не маючи навіть мухи
Згідно з одним з них, слово "Україна" дійсно могло походити від слова "окраїна". Адже на той час нашу землю можна було і правда назвати краєм, окраїною цивілізованого світу: за нашими кордонами починався дикий степ.
Але мені більше імпонує інше тлумачення, за яким "Україна" - це не що інше, як наша країна, наш край.
В обох випадках якихось підстав для комплексів годі й шукати.
А твердження "украинская история побледнее получается в сравнении с русской и польской" безперечно доводять лише одне: людина, яка так твердить геть не знає українського минулого.
Читайте: В пошуках крайнього, або Геополітика історії
І дарма, до речі. Бо українська історія – напевно, одна з найцікавіших серед європейських. Це, серед іншого, зумовлене тим, що українці раз по раз втрачали свою державність і змушені були боротися за незалежність. Українська історія – це історія народу, який, сотні років не маючи своєї держави, створив власну культуру, створив власну ідентичність і, врешті-решт, виборов свою державність.
Врешті, інтерес до, напевно, не лише найцікавішої, а й найнесподіванішої країни та її досі ще назагал невідомого минулого — України — підтверджують такі відомі світові дослідники Тімоті Снайдер, Енн Епплбаум та їх книги, де Україна є одним з центральних сюжетів.
