УкрРус

Українська вища освіта — мертва. Тримайтесь від неї подалі

23.4т

Набита вчорашніми абітурієнтами аудиторія гудить, немов вулик. В приміщення входить викладачка, всі затихають, шуршать зошитами, дістають ручки. Почалось таїнство науки — перша в моєму житті лекція…

"І що це, б%#ть, було!?", — запитав себе я через півтори години. Весь цей час лекторша монотонно начитувала якусь пургу з підручника. Наступні чотири роки "освіти" мало чим відрізнялись. Добре, що з третього курсу я бував в університеті тільки на модулях і сесіях.

Визнаємо: король — голий. Українська вища освіта — мертва. Є видимість її функціонування, але це те саме, що стверджувати "Лєнін — жив!", вказуючи на блискучу лисину забальзамованого трупа.

Викидати чотири роки життя на цю примару — безглуздо:

1) Навчальні програми університетів пристосовані для економіки знань, а не економіки мислення

90% "навчання" в ВУЗах зводиться до запам’ятовування. Терміни, дати, теореми, концепції… Все це класно і потрібно. Було. В дев’яностих і раніше. Тоді вартість інформації була в сотні разів вища — її важче було здобути. Зазвичай, тільки в університетах. Значну частку ціни праці спеціаліста складала саме інформація в його голові.

Інтернет змінив все. Сьогодні цінність створює вміння мислити, а не запам’ятовувати. Людина отримує танкери інформації просто тицьнувши по смартфону. Вартість інформації наближається до нуля, а вміння її фільтрувати, обробляти та створювати нове є основною цінністю спеціаліста.

Але в університетах цього немає! Весь пул "необхідних" знань (програму) визначили, мабуть, ще в Радянському Союзі. Вибирати з них не можна — маєш вчити все. Про аналіз ніякої мови — суцільна "зубрьожка" та запам’ятовування. Слово "креатив" взагалі є антонімом до "університету".

Цю проблему добре висвітлив Кен Робінсон. У відео він говорить про школи, але воно чудово переноситься і на реалії наших ВУЗів:

2) Наша освіта жорстка, в ній відсутня адаптивність

Уявіть, що сталось чудо — університетські програми стали сучасними, в неї входить основне необхідне спеціалісту. Проблема вирішена.

Анітрохи! Об’єм знань людства подвоюється кожні два-три роки. Це означає, що за чотири роки бакалаврату отримані знання застарівають.

Наприклад, візьмемо галузь веб-аналітики. Лише за три роки кількість компаній, які надають інструменти для неї, збільшилась у 9,5 разів!

Тому навіть сучасна освітня програма не є панацеєю — гнила сама схема подачі матеріалу.

Проведу аналогію з розробкою софту. Не бійтесь, це простий приклад)

Існують дві основні способи розробки програм: каскадна та agile (від слова "гнучкість").

Каскад є застарілою моделлю, її суть в тотальному плануванні найдрібніших нюансів з самого початку. Ми отримали вимоги, розпланували весь проект — і фігачимо. І якщо посеред процесу клієнт скаже: "Ви знаєте, я тут трошки передумав, мені потрібні не бобри, а пінгвіни", то потрібно переписувати весь план. Або, не дай Бог, весь софт :) Каскадна модель — це радянська "пятілєтка", яка намагалась спланувати майбутнє.

Agile же заточений на адаптивність та зміни. А тільки зміни є постійними у нашому житті, як казав класик. Розробники реалізовують мінімально необхідні функції. Дають помацати їх клієнту, збирають нові дані та продовжують роботу. Планування та втілення відбувається маленькими кроками, що в рази спрощує роботу та скорочує строки.

Наші програми будуються по каскадній моделі: запланували "пятілєтку" — і вперед без оглядки. Ефективною може бути виключно "Agile" освіта, коли педагоги невпинно аналізують галузь, оновлюють програму та отримують зворотній зв’язок від студентів.

3) Для більшості професій потрібні місяці навчання, а не роки.

Знайома закінчила магістратуру і пішла працювати бухгалтером. Інша знайома теж пішла працювати бухом. Тільки вона закінчила курси. За три місяці. І на п’ять років молодша. Обидві заробляють приблизно однакову суму на рівнозначних посадах.

Якщо уважно проаналізувати цей факт, погадати на кавовій гущі, розкласти карти Таро, створити гороскоп для Овнів на 31 червня 2023 року та постригти бобрів, то можна дійти до цікавої думки:

ЧОМУ!? Чому людина втрачає п’ять років життя на переписування радянських конспектів, а економіка — 10000 людино-годин для навчання професії, яку можна освоїти за три місяці!

Більшість професій не потребують п’ятирічної освіти. Достатньо засвоїти основи — і йти працювати, навчаючись в процесі (практика+книги, курси, конференції та спілкування). Це той же agile підхід, тільки з точки зору спеціаліста. Результат: людина раніше отримує гроші та реальні знання, економіка — ВВП. Всі задоволені.

Я за "освітою" фінансист. За діяльністю — маркетолог та підприємець. Маркетингом почав займатись з ведення пабліку свого проекту. Освоїв SMM, потім перейшов у PR, попрацював маркетологом, навчився вести рекламні кампанії. В результаті за два роки отримав цілісне розуміння галузі комунікацій + масу навичок та зв’язків. За два роки на факультеті маркетингу, максимум, про щоб я дізнався це концепт "4P"чи академічне визначення терміну "цільова аудиторія".

Вищесказане не стосується медичних, військових та деяких технічних професій. Ви ж не дасте хірургу вирізати апендикс, якщо він знає тільки будову носоглотку. Всі інші — будь ласка. Почати кар’єру можна в будь-який момент.

4) В українських ВУЗах є два типи викладачів: перманентні лузери або святі меценати

Співвідношення десь 90/10.

Ну не може. Не може викладач думати про самоосвіту, розвиток та педагогіку, якщо в неї зарплата 4000 грн. Оренда квартири в Києві стільки коштує.

Так само не можна розповідати про менеджмент, не маючи і дня досвіду управління процесами чи людьми.

Що я кажу. Замість тисячі cлів, і з якорєм на груді:

"Ща раскажу вам про есемем"

І сміх, і гріх. Це фото є символом нашої вищої освіти. Більшість викладачів — лузери. Це сумно, цього не хочеться визнавати, але так і є. Все життя вони працювали виключно в університетах, відірвані від реального світу, на зарплату в $100 баксів.

Ще є інші. Ті самі святі меценати. Якщо уважно придивитись, то над їх головами можна помітити невеличке сяйво. Вони вміють очищувати воду силою думки, зцілювати хворих та добре роблять свою справу. Це або люди, які організували інше джерело доходу та викладають, бо це їм подобається. Або ті, хто настільки фанатично любить свою справу, що готові змиритись з відсутністю грошей.

На жаль, хороший викладач в університеті — статистична похибка, яка підтверджує правило.

5) Університети відірвані від реальності

Вони не дають практичних навичок. Теорія та фундаментальні знання важливі, але без практики вони забуваються. Знання є ефективними, якщо вони засвоюються по тому ж agile принципу — циклами "теорія-практика-теорія". Тому п’ять років тотальної "зубрьожки" є безцільною витратою часу та грошей.

"Зачекайте, молодий чоловіче! — поважним голосом скаже хтось з читачів. Але університет — це не тільки знання. Це ще і…

5 міфів про університет:

  • …зв’язки". Я порахував, яку частку з моїх контактів становлять університетські. Один. Грьобаний. Відсоток. І я б не сказав, що ми сильно підтримуємо контакт.

  • Більша частина студентів йдуть в університет "бо мама сказала", "бо були місця на бюджет", "бо це прістіжна профєсія". Себто, функцію фільтрування та об’єднання він не виконує. Є декілька вузів типу КІМО, Могилянки чи УКУ, де можна отримати зв’язки. Але таких мало і КПД занадто низький (це п’ять років життя!)

  • Ви знайдете більше корисних контактів на тренінгах, клубах по інтересам та займаючись кар’єрою чи громадською активністю;

  • …студентське життя". В мене нормальне "студентське життя" почалось на третьому курсі — тоді я перестав ходити в університет. Завдяки проектам знайомився з цікавими людьми, заробляв гроші, подорожував автостопом, займався сексом під зірками, приймав участь у Майдані, співали пісень до світанку і т.д…

    Романтика молодості ніяк не пов’язана з університетом. Її тільки ви визначаєте:

  • …фундамент і широта поглядів". На третьому курсі фінансового факультету нам викладали ОБЖ. У фільмах Тіма Бертона менше сюрреалізму та абсурду, ніж у цього сумного факту.

    Широта поглядів— змінна, яка залежить від світогляду людини, а не освіти, яку вона отримує. Комусь вона сто років не потрібна — така людина плюватиметься, побачивши у розкладі філософію та літературу на факультеті інженерії. І забуде про вивчене відразу після здачі. Інші ж знайдуть цікавлячу їх інформацію упродовж секунд. Тому забивати людині голову гігабайтами інформації, в надії "що це знадобиться" немає сенсу — кожний піде своїм шляхом;

  • …диплом". Я не знав, чи взагалі варто включати цей пункт. Диплом настільки знецінився, що на більшості співбесід за нього й не питають. Свого ні разу не діставав — навіть не знаю де лежить. Та що й казати, якщо навіть Ernst&Young не вважає диплом необхідністю.

Хочете хорошу роботу? Будуйте зв’язки та вдосконалюйте компетенції. Роботодавці вас самі знайдуть.

- …розуміння того, що тобі не подобається". Тільки тупа людина буде п’ять років битись головою об стіну аби зрозуміти, що їй це не подобається. В мене все.

"Пагаді, умнік! — переб’є нетерплячий читач: У нас вся країна діванних крітіків. Ти от обклав освіту огірками, а запропонувати щось путнє зможеш?".

Правильне зауваження, шановний читач! Зможу. На власному досвіді.

Так, це довга стаття, але це останній розділ. Чесно :)

Як без вищої освіти знайти хорошу роботу та розвиватись:

Будуйте мережу контактів. Це відкриває двері у більшість компаній. Найпростіший спосіб знайти потрібні знайомства — відвідувати галузеві заходи.

Ain.ua, Platfor.ma, Dou.ua та BigCityEvent мають вичерпний перелік основних ділових подій. Якщо у вас немає грошей—пишіть організаторам з пропозицією допомогти в обмін на можливість відвідати подію. Доречі, бізнес-волонтерства — ще один хороший спосіб отримати контакти та вдосконалити комунікабельність.Працюйте. Відразу йдіть працювати. В МакДональдз. В "Сільпо". Офіціантом. Навіть "чорнова" робота за три місяці дасть вам більше, ніж рік в університеті. Ви навчитесь домовлятись, вести власний бюджет, правильно поводити себе на співбесідах. Саме головне — ви почнете розуміти, як працюють системи. Наприклад, досвід роботи кур’єром дав мені розуміння рітейлу. Це сильно допомогло, коли я згодом мав власний інтернет-магазин.

Працюйте безкоштовно. Якщо ви хочете потрапити в якусь конкретну галузь/компанію — знайдіть контакти власника/HR та запропонуйте свої послуги безоплатно. Ви почнете з дрібниць. Але поступово оволодієте необхідними знаннями та навичками і зможете отримувати гроші за роботу, яка вам подобається.

Все залежить від комунікацій! Якщо у вас є ціль та бажання фігачити заради неї, то ви знайдете "шлях до серця" потрібного роботодавця та доходів. І без диплому)

Подивіться цей уривок з фільму "Спіймай мене, якщо зможеш". Ці три хвилини повністю змінили моє ставлення до комунікацій:

Разом з тим, завжди виділяйте час на розвиток. Він є головним пріоритетом, не дохід. Уникайте трудоголізму — насправді він неефективний.

3. Вивчіть англійську. Без неї нікуди. Людина без англійської — варвар, перед яким закриті більшість дверей. Можна ходити на курси, можна вивчати самому.

Я вчив сам по системі Замяткіна " Вас невозможно научить иностранному языку". Задоволений, бо курси підходять не кожному.

Контент англійською:

Книги: bookzz.org. Або купуйте на Амазоні.

Фільми/серіали: fs.to, movierill.com

Аудіокниги: rutracker.org

4. Читайте книги. Там захована купа професій та знань. Спеціалізовану літературу ви нагуглите самі, я ж пропоную список книг, які варто прочитати кожній людині:

  • "Никогда не ешьте в одиночку". Дає розуміння важливості контактів та інструменти для побудови мережі.

  • "Важные годы". Чому період з 20 до 30 є найважливішим у житті.

  • "Самый богатый человек в Вавилоне". Коротенька притча, яка змінить ваше ставлення до грошей.

  • "П.Ш.". Молодість — хороший вік для позбавлення від страхів та комплексів. Ця книга допоможе в цьому.

  • "Миллионер без диплома". Чому диплом не важливий у 21 столітті. Десятки історій успіху людей без формальної освіти.

  • "Черный Лебедь", "Антихрупкость". Книги про критичне мислення та нелійнійний розвиток. Читаються важко, але воно того варте.

  • "Чайка по имени Джонатан Ливингстон". Моя улюблена книга. Коротка і глибока. Про цілі, життя та розвиток.

  • "Теряя невинность". Автобіографія Річарда Бренсона. Надихає йти до цілей. Безбашенна.

5. Проходьте курси.

Це чудова можливість вивчити основи професії за короткий строк. Потім вмикаємо той самий Agile принцип — і вчимось упродовж кар’єри.

Офлайн курси ви нагуглите самі. Я ж пораджу три платформи для онлайн-курсів. Coursera та edX — всесвітньо відомі платформи курсів, де ви знайдете курси на будь-який смак від університетів рівня Гарварду чи MIT. Prometheus — українська платформа, яка пропонує адаптовані під наші реалії курси.

Для мотивації прочитайте історію людини, яка кинула університет та заробляє по $100 в годину завдяки онлайн-освіті.

Також раджу пройти два курси, які потрібні всім. Learning How to Learn — про принципи ефективної освіти. Наука повсякденного мислення — про необхідність та інструменти критичного мислення.

Є платформа, яка агрегує всі курси та дозволяє легко знайти потрібні по категоріям.

6) Подорожуйте. Отримайет тонни досвіду та вражень. Для цього не потрібно багато грошей. До того ж, є багато грантових та волонтерських програм для молоді.

7) Ведіть громадську діяльність. Один з кращих способів отримати зв’язки, досвід, кайф та принести користь суспільству.

Варіантів багато — їх шукайте самі. Той же блог є видом громадської діяльності. Пораджу AIESEC та Фундація Регіональних Ініціатив — це шикарні молодіжні організації.

Всі ці довжелезні доводи та причини зводяться до одного простого тевердження: українська вища освіта — мертва! Тримайтесь від неї подалі. Вона висмокче п’ять років вашого життя і скаже, що зробила велику послугу. Якщо ви вже там — валіть звідти. Якщо ви теж "там" були і думаєте аналогічно — поширте цю статтю. Збережете 10 000 годин комусь.

Молодість — це яскраві, амбітні, наповнені життям та експериментами роки. Не варто витрачати їх на мертвечину. Знайомтесь, подорожуйте, працюйте, закохуйтесь, проходьте стажування, інвестуйте, помиляйтесь, вигравайте, розвивайтесь, співайте пісень та насолоджуйтесь. Справ вистачить :)

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги