УкрРус

На протиході урядових "реформ"

Жодна проблема не може бути вирішена на

тому ?рівні мислення, на якому вона була створена?

А. Ейнштейн

Якою є "моя Україна"

Україна – країна "першого світу" – цілісна, незалежна, потужна. Сильна країна, яка користується повагою та впливом у світі. Країна, що забезпечуватиме вільну самореалізацію, зростаючий добробут та щастя власних громадян.

Де ми зараз

Сьогодні ми – країна-аутсайдер "другого світу" майже на межі з "третім" – економічна колонія, яка вивозить за кордон переважно сировину та низькотехнологічну продукцію з малою доданою вартістю, талановитих людей та зароблені в Україні прибутки, а ввозить з-за кордону надмірно дорогі енергоносії, готову продукцію з високою доданою вартістю та міжнародну фінансову допомогу.

Економіка – в центрі уваги

Фундамент успіху – потужна національна економіка. Вона забезпечить недоторканість кордонів країни, її національну ідентичність, авторитет на міжнародній арені, а також освітній, науковий та культурний розвиток, технологічний прогрес, соціальну стабільність, добробут та щастя громадян.

Держава – водій, а не пасажир

Роль державної економічної політики в піднесенні чи занепаді будь-якої країни – визначальна. Країни жорстко конкурують за ринки, інвестиції, технології і таланти та їх втілення на власній території. Ніде в світі перехід від бідності до добробуту не відбувся сам по собі - він завжди був результатом патріотичної, жорсткої та професійної державної політики, що проводилася свідомою елітою в інтересах суспільства. Такий шлях потрібен і Україні.

Чому сьогодні бідні

Самоусунення влади від свідомого стимулювання та модернізації національної економіки, від проведення структурних реформ, вкупі з корупцією і потаканням інтересам окремих бізнес-груп, призвело Україну до економічної відсталості, нездорової соціальної нерівності, та системної економічної деградації на фоні виключного ресурсного багатства (родюча земля, комфортний клімат, унікальне розташування на перехресті Європа-Азія, талановиті й освічені люди, старовинна європейська культура та ін.).

Конкуренція - неминуча

Запровадження проактивної дієвої державної економічної політики передбачає створення владою привабливих в порівнянні з іншими країнами умов та стимулів – інфраструктурних, інституційних, податкових, торгівельних, кредитних, регуляторних, соціокультурних та ін.

Де ми будемо в 2025?

Україна за рівнем економічного розвитку, в т.ч. ВВП на душу населення, до 2025 року завдяки системним економічним реформам здатна досягти поточного рівня розвитку Польщі, Туреччини, Чехії, Південної Кореї, Малайзії. Не таргетувати економічне зростання зараз - значить заздалегідь планувати невдачу та гарантувати країні місце серед країн-аутсайдерів.

Випереджаюче зростання

Якщо ми зростатимемо тими ж темпами, що й розвинуті європейські країни, ми не наздоженемо наших конкурентів, що впевненно крокують вперед. Тож маємо навчитись випереджати. Метою є модернізація економіки та країни через довгострокове середньорічне зростання на 8-10%.

Структурна модернізація економіки

Швидкість економічного зростання залежить від структури економіки. "Економіка минулого", в якій домінують низькі технологічні уклади, не в змозі забезпечити випереджаючого зростання. Україні потрібна модерна структура економіки з домінуванням переробних та високотехнологічних, а не сировинних галузей.

Пошук нових орбіт

Держава не може й у жодному разі не повинна ставитись до різних галузей та видів діяльності як до рівних. Адже вони є абсолютно різними як драйвери та джерела економічного зростання.

Є галузі та види діяльності, які здатні вивести країну на якісно нову орбіту – вони технологічно, соціально й економічно більш бажані для держави та суспільства і повинні визнаватись пріоритетними та всіляко підтримуватися.

Економіка майбутнього

Пріоритетними мають визнаватись види діяльності та галузі, у яких:

- робочі місця мають високу продуктивність праці (суттєво більший дохід в розрахунку на одного працюючого);

- продукція є інтелектуально/науково-місткою й характеризується високою доданою вартістю (різниця між вартістю готової продукції та "сировини");

- спостерігається зростаюча віддача: більше виробляємо - більше заробляємо (збільшення масштабів виробництва призводить до зменшення витрат).

Абетка для міністра економіки

Економіка минулого:

- Трудова еміграція (виїзд на постійне проживання за кордон науковців, ІТ-фахівців);

- Заробітчанство (будівельники, інженери, науковці, що тимчасово виїжджають на заробітки за кордон);

- Сировинний бізнес (експорт зерна, мінеральної сировини, лісу-кругляка, металобрухту);

- Низько- та середньотехнологічне матеріальне виробництво (металургійна промисловість низьких переділів, застаріла важка та легка промисловість);

Економіка майбутнього:

- Нова енергетика;

- Високотехнологічне матеріальне виробництво (військово-промисловий комплекс, аерокосмічна галузь, машинобудування, харчова промисловість, фармацевтична індустрія);

- Інтелектуально-містке нематеріальне виробництво (інжиніринг, промисловий дизайн, програмування, наукова-дослідна діяльність);

Загальна рівність – руйнівна ілюзія

Робочі місця у різних видах діяльності несуть різну цінність не тільки для підприємств і самих працівників, а й для держави. Якісні робочі місця характерні для пріоритетних галузей та видів діяльності. Вони забезпечують вищі зарплатню працівникам, прибутки роботодавцям, податки державі.

Державі та суспільству не може бути все одно, які робочі місця створюються. Влада може і повинна впливати на якість створюваних робочих місць засобами державного стимулювання.

Конвертуємо минуле в майбутнє

Держава має збирати "ренту" з низькотехнологічних та сировинних підприємств, щоб забезпечити сьогодення, та системно стимулювати створення і розвиток підприємств пріоритетних галузей для цілеспрямованої розбудови забезпеченого майбутнього українських громадян.

Від дотування до стимулювання

Державне дотування "економіки минулого" з держбюджету, яке розпочиналось як короткостроковий тимчасовий захід, триваючи десятиріччями "годувало" чиновників та руйнувало економіку держави, дискредитуючи саму суть державноі участі в економіці, відволікаючи державні ресурси та блокуючи інвестиційні стимули розвитку економіки майбутнього.

Компенсаторні заходи не зробили застарілі галузі ефективними та мають бути замінені стимулюючими. Підтримувати треба не найслабші галузі та види діяльності, а найперспективніші, які здатні швидко "витягнути" економіку на якісно новий щабель, навіть якщо вони ще тільки зароджуються.

Зміст економічної політики

Україні потрібні системні економічні трансформації, перехід від руху за інерцією до керованого випереджаючого розвитку в режимі фінансового та економічного форсажу. Технологічна модернізація та реіндустріалізація шляхом провадження активної інноваційної та промислової державної політики – головний акцент справжніх україноцентричних економічних реформ та запорука фінансової стабілізації.

Подібні позиції сповідують все більше людей і в експертному середовищі, і в бізнесі, і в політикумі. Так Радикальна партія на цих принципах базує свою економічну програму. Багато з них враховані у Доктрині дискусійного клубу "КОЛО" та детально розробляються провідними "мізковими центрами", в т.ч. CMD - Ukraine. Разом з тим урядова політика, на жаль, досі грунтується практично на протилежних засадах.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги