УкрРус

Не газом єдиним: енергозберігаючі можливості АПК

Цьогорічна зима уже вдарила по кишені кожного українця. Зростання цін на традиційні енергоносії актуалізували питання використання біопалива у побутових та промислових цілях. Тим більше, що Україна має величезні ресурси для його виробництва, пише Олексій Павленко для Агравері.

Міністерство аграрної політики та продовольства не сидить склавши руки. Підприємствами агропромислового комплексу запроваджено ряд організаційних і технічних заходів щодо заміни газу біопаливом, мазутом, заміни газових котлів на електричні, модернізації обладнання, проведення планово-попереджувальних ремонтів, утеплення виробничих і побутових приміщень та інших організаційно-технічних заходів.

На моє переконання, за складних економічних умов використання альтернативних джерел палива має суттєве значення для забезпечення стійкого розвитку аграрного сектору України. А якщо говорити загалом про країну, то альтернативне паливо дозволить Україні швидше здобути енергетичну незалежність.

Попереду нас чекають весняно-польові роботи. На фоні того, що більша частина нафтопродуктів імпортується, а це - 85%, ціни на дизпаливо і бензин суттєво залежать від курсу долара та сезонного збільшення попиту на пальне на ринку.

З метою покращення стану забезпечення сільгосптоваровиробників пальним Мінагрополітики у 2015 році неодноразово зверталося до Міненерговугілля з пропозиціями щодо ресурсного насичення ринку нафтопродуктів, стабілізації цін на пальне та до Антимонопольного комітету з питань забезпечення контролю за цінами на пальне у роздрібній мережі.

Ми зробили усе і аграрії мали змогу придбати нафтопродукти у достатній кількості та своєчасно виконати польові роботи.

Впевнений, що виробництво та споживання біологічних видів палива розрубає цей "гордіїв вузол", який стискає вітчизняне сільське господарство усе міцніше і міцніше.

Що вже зроблено на цьому шляху? Насамперед, розвиток виробництва біогазу та біопалив потребує вдосконалення вітчизняного законодавства. У 2015 році Мінагрополітики активно долучалося до підготовки та супроводження відповідних законопроектів, які передбачають:

- вдосконалення законодавчої бази щодо "зелених тарифів" на електроенергію, яка виробляється з біогазу та біомаси;

спрощення дозвільної системи, зокрема, скасування ліцензування виробництва біогазу та рідких видів біопалива;

прияння запровадженню спільних проектів з виробництва та експорту сировини та біопалив.

Наразі Україна знаходиться на шляху до стійкої енергетичної незалежності. Після приєднання до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства виникли зобов’язання нашої держави щодо імплементації Директив ЕС про впровадження біопалива, заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел та сертифікації біомаси, яка імпортується з України та в подальшому використовується у виробництві біопалива та електроенергії на території ЄС.

Зокрема, ми маємо хороший потенціал для виробництва біоетанолу, невичерпним джерелом для якого є вітчизняний аграрний сектор. Як приклад: тільки завдяки переробці 10 млн тонн кукурудзи ми можемо виробляти не менше 4 млн тонн біоетанолу.

Яскравим прикладом для нашої країни може бути Бразилія, уряд якої ще у 1970-х роках реалізував комплексну програму пропаганди біоетанолу. Тоді відомі політики, спортсмени, зірки шоу-бізнесу пересаджувалися на автомобілі, що їздять на біопаливі.

На сьогодні більше половини автопарку країни використовують замість бензину практично чистий етанол Е99 або суміш із бензином Е85.

Для нас біоетанольний напрям має стати також одним із ключових у 2016 році. Адже аграрний сектор – це невичерпний постачальник продукції для біоетанолу. А відтак ми маємо усі шанси стати енергетично незалежною країною.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги