Блог | Як зміниться Україна після інавгурації Трампа
Так вже сталось, що більшості населення зручніше жити в полярній реальності, де або біле, або чорне. І в цій реальності те, що Трамп стає президентом США, - це прихід величезної ж… для України. Для них наступний абзац.
Наша зрада. Порошенко під час виборчої кампанії зустрічався з Клінтон, а з Трампом – ні. Пола Манафорта - керівника кампанії нового президента США – в Україні напряму звинуватили у корупції (в часи "чорної бухгалтерії" Януковича). Зрада американська – це і заяви про переговори з Путиним, і зміна умов скасування санкцій, і вдячність за злиту російськими хакерами інфу, що посприяла перемозі республіканців. Ну, і контрольний в голову, – приїзд віце-президента Байдена за 5 днів до закінчення терміну повноважень. Для когось - це як прийняти Кучму перед інавгурацією Ющенка.
Тепер трохи реальності. Популісти у будь-якій країні, після приходу до влади, зіштовхуються з системою. Є тиск однопартійців, людей, які вклали гроші в кампанію, і є закони та опозиція. Принаймні, останнє точно є в Америці. І за таких обставин жоден крок, який би порушував американські інтереси в міжнародній політиці не буде зроблений. Республіканці завжди були жорсткішими щодо Росії. І навіть представники шоу-бізнесу (колишні актори) вже ставали президентами США. І до речі, при Рейгану – протистояння США-СРСР було чи не найжорсткішим.
Читайте: Трампу не до Украины
Мабуть у боротьбі проти системи, вже на останній прес-конференції Трамп давав "задню": він намагатиметься домовитись з Путіним, але шанси досить низькі. Тому ж і призначений ним держсекретар Тіллерсон, якого теж вважали проросійським, заявив: "Росія повинна знати, що ми будемо відповідальними щодо наших зобов'язань і наших союзників, і Росія повинна відповісти за свої дії". Це вже не говорячи про те, що військовий блок в новому уряді упереджений проти Росії.
Навряд чи після 20 січня варто очікувати суттєвих змін щодо України. Період правління Трампа стане поразкою для України лише у тому випадку, коли основа нашої державної стратегії буде "заглядати в рот Америці". Те ж саме б відбулось і за Клінтон. Тому, пора б уже подумати про власну суб’єктність. Про власні державні інтереси України. І тоді на нашу державу будуть більше зважати.
А поки що – Трамп – це не перемога і не поразка України. Ми не 51 штат США, але ми і не ІДІЛ. Тим більше, що українська влада вже ставила не на того кандидата, коли переміг Обама. І що? Змінились від того американські інтереси в Україні?
Читайте: "Шпионские страсти" вокруг Трампа: новый раунд
Коли людина переконає себе, що вона в лайні, її супроводжуватимуть одні невдачі, і виключно проблеми вона бачитиме навколо. Щоб не сказав Трамп – ми почуємо лише те, що погано для нас. Одна зрада. Але, як сказала моя сусідка, пережили Обаму, переживемо і Трампа. Проблема ж не в Америці. Проблема в тому, що зрада в голові.
