УкрРус

Як Європа "заохочує" Росію до агресії

8.7т

Володимир Путін, Ангела Меркель і Франсуа Олланд провели у Берліні переговори щодо сирійського врегулювання конфлікту і це вже дало певний результат. Після того, як на міжнародному рівні піднялася хвиля не просто обурень, а й відвертих звинувачень у військових злочинах, Росія була змушена сьогодні (20 жовтня. – ред.) на деякий час призупинити авіаудари по Алеппо.

Та очікуваного стратегічного результату зустріч у Берліні не дала, оскільки Російська Федерація не відмовилась від своєї військової присутності в Сирії (нагадаю, що парламент Росії проголосував за розміщення своїх морських та авіаційних баз на території Сирії на постійній основі).

Окрім того, вчорашня зустріч показала: війна у Сирії та конфлікт на сході України знаходяться "в одному кошику". Спочатку у Берліні обговорили АТО на Донбасі, а потім ситуації в Сирії. Останній конфлікт підвищив увагу світової спільноти до українського питання. Зверніть увагу: тільки після бомбардування Алеппо світ почав прямо говорити про агресію Росії, а також ухвалив 2 резолюції в ПАРЕ.

Та увага увагою, а конкретних очікуваних результатів зустріч європейських лідерів не дала. Єдиною домовленістю, яка була досягнута у форматі "нормандських" переговорів – це створення в Україні "дорожньої карти" з виконанням Мінських домовленостей (на нинішні домовленості просто наклали новий графік). Гадаю, що через те, що Мінські домовленості були досягнені важко, ні Франція, ні Німечинна нині не бажають змінювати їх формат. Зрештою, немає гарантії, що й нові правила Росія б виконувала.

На превеликий жаль, жорсткішої реакції Європи ми не дочекалися. Та це закономірно: бурхлива реакція світу відбувається лише у відповідь на якусь велику агресію. Яскравий приклад – бомбардування Алеппо з тисячами загиблих. Такий шокуючий і кривавий інцидент змотивував міжнародну спільноту натиснути на Росію. Саме тому нинішню пасивність Європи щодо врегулювання ситуації на Донбасі можна пояснити "тліючим" конфліктом в зоні АТО (до щоденних обстрілів терористів "ДНР і "ЛНР" в Європі вже звикли).

Фактично, Німеччина і Франція не хочуть псувати стосунки з Росією, а тому намагаються знизити градус напруги між країнами, щоб це не призвело до збройного конфлікту.

Такі політичні кроки Європи, як на мене, слід розглядати як суміш політики умиротворення, недалекоглядності і небажання загострення ситуації… Саме це, частково, заохочує Кремль до продовження своє терористичної діяльності у світі.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги