Блог | Яких, а точніше, кому завдав збитків Г.Тука вирубкою лісу
Зачепила новина – заступник обласного прокурора звернувся до керівництва Екологічної інспекції із запитом: "надати інформацію щодо розміру збитків, які виникли в результаті реалізації розпоряджень голови ВЦА Г.Туки щодо вирубки лісів".
Не мав нагоди особисто спілкуватись з паном Тукою, але ж впритул працював з іншим губернатором (Донецької ВЦА) у минулому році, в розпал будівництва фортифікаційних споруд, тому не зі слів знаю проблему отримання лісоматеріалів для них.
Насправді, лісу треба було неймовірно багато, згідно із проектом, розробленим у Київських кабінетах і спущеним на голови керівників ОДА, тому й його катастрофічно не вистачало, але строки будівництва були дуже жорсткі, а їх порушення розглядалось майже як зрада державним інтересам, тому й проблема полягала навіть не стільки в лісі, чи у його відсутності, а в потребі і головне здатності, певних керівників приймати не популярні, але, на той час, єдино можливі для вирішення проблеми рішення.
І саме прийняття цих рішень і визначало вибір, або робити все по закону, а це все одно, що – нічого не робити, але ж бути повністю застрахованим від майбутніх прокурорських перевірок і це у той час, коли в країні кожний день гинуть солдати від куль ворога, або ж – робити в обхід закону, а це не обов’язково означає його порушення.
Хоча, як відомо, закон у нашій державі – що дишло і от зараз саме складається таке враження, що декому дуже закортіло повернути це дишло проти репутації згаданого Туки.
А тепер основне – Тука, мабуть єдиний з губернаторів, який перед призначенням замість непомірно важкого вантажу бюрократичного зростання, впереміж з вдало відпрацьованими корупційними схемами, прийшов до посади, маючи за плечима лише волонтерську славу, перемішану людською довірою та сподіваннями на краще. Так чому ж зараз повстало питання про його причетність, увага: "щодо розміру збитків, які виникли…", тобто питання, а чи був той хлопчик, пардон, той збиток, прокурора, вочевидь взагалі не турбує, бо він наперед впевнений, що таки був.
"Совпадєніє? Не думаю!" – як говорить класик російської брехні.
Але, у такому разі, як колишній слідчий, який неодноразово займався і прокурорською діяльністю, наголошую, що в разі переконання у наявності злочину, прокурор зобов’язаний негайно порушити справу і вже в ході досудового слідства встановлювати той самий "розмір збитків".
Чому ж отой прокурор, у порушення закону, який він представляє, не спішить починати кримінальне провадження, а призначає перевірку, але не щодо наявності чи відсутності збитків, а відразу про встановлення їх розмірів?
Все дуже просто – саме тому, що за плечима у Туки, як було сказано, не тягло корупційним тягарем, тому ставши губернатором, він як оте більмо на оці, заплямив для усіх тих прокурорів і чинуш, що від радянських часів присмоктались до народного добра, рясно висмоктуючи з нього міліардні здобутки. І справа тут не в кольорі партії і навіть не в рівні демократичних симпатій у президентів, які постійно змінюють один одного, бо ці чинуші понад такими дрібницями як партії чи демократія і бог для них лише один і ім’я йому – Мамона.
Але, ця і подібні їй прокурорські перевірки, хоча як на мене, то скоріше – прокурорські наїзди, є своєрідний тест. І він не лише для Туки, а точніше, не стільки для Туки.
Це черговий тест для нашого суспільства, на його зрілість. Чи в змозі ми, врешті-решт, відстоювати не лише свої особисті права, коли когут клюне і від відчаю іншого не залишається, а й горою повстати за честь тих поодиноких керівників, які спромоглись й досі не заплямити себе брудом корупції і брехні. Чи понуро будемо спостерігати, як прогнила система в чергове з’їдатиме їх одинокі постаті, безсоромно проковтуючи такі не звичні для нашого ока світлі душі за мовчазною згодою волаючого натовпу, що звик гукати лише за якісь, часто не зрозумілі для нього самого демократичні перетворення і європейські зміни, нічого для цього не учиняючи і навіть не ворухнувшись аби захистити тих, хто це насправді робить.
