УкрРус

Як Україні не стати звалищем сміття

Розглянемо питання докладніше на прикладі столиці. Київрада досить часто виступає з ініціативою повернути сміттєспалювальний завод "Енергія" у комунальну власність столиці. На думку депутатів, якщо завод буде у власності міста, це дасть змогу модернізувати обладнання та більш якісно переробляти сміття. Втім, на думку ГО "Публічний аудит", це проблеми не вирішить, тим більше, що "Енергія" підпорядковується "Київенерго", частина акцій якого перебуває в державній власності. Крім того, єдиний у столиці завод переробляє всього 20% відходів, утворених у Києві.

Увесь ринок сміття столиці можливо оцінити приблизно в 3 млрд грн, паралельно захищаючи місто від екологічних проблем. Проте ринку переробки сміття як такого досі не існує. У нас зовсім не відпрацьований механізм поводження з відходами: в кращому випадку "абияк" відбувається сортування, у гіршому – його немає взагалі. Так, сортувальні станції відсутні, зате є звалища, тобто відкриті полігони, які в Європі взагалі заборонені. На увесь Київ працює лише один завод "Енергія" та Полігон твердих побутових відходів №5, які не в змозі осилити сьогоднішні обсяги, тому майже 3,5 млн куб. м сміття відвантажується на нелегальні звалища.

Полігон №5 захоронює в середньому 1,5 млн куб. м побутових відходів – 50 % усього столичного сміття, на "Енергії" знешкоджується близько 780 тис. куб. м (130 тис. тон) (20%). Тому 30% відходів вивозиться на звалища Київщини та переробляються на сортувальних лініях комерційних компаній. Однією з ключових проблем є те, що сміттєвим компаніям не вигідно утилізовувати відходи, і тому вони їх відправляють часто прямо на звалища.

Це їм елементарно дорого. В 2014 році за утилізацію однієї тони вони платили на третину більше (87 грн), ніж за поховання відходів на нелегальних звалищах (50 грн). Так витрати оператора на вивезення тони сміття зменшуються на 30%, а це його прямий заробіток, тим більше, що перед мешканцями сміттєва компанія за вивезене сміття не звітує.

Як скаржаться компанії-перевізники сміття, у тариф за збір не закладено навіть мінімальної рентабельності – тільки компенсацію витрат на вивіз сміття. Тим не менше, компанії, що скаржаться на роботу в "нуль", продовжують працювати. За 10 років нових гравців на сміттєвому ринку не з'явилося, наявні – не пішли. І це є доказом того, що сміттєвий бізнес все ж таки досить рентабельний.

Необхідно встановити жорсткий контроль за компаніями, що здійснюють вивезення сміття, обов'язково з залученням профільних громадських організацій, аби сміття потрапляло саме на сміттєспалювальні заводи, а не на нелегальні звалища.

Повернення заводу "Енергія" в комунальну власність, реалізувати в правовому полі вкрай складно. Врешті, це все одно не вирішить "сміттєві" проблеми міста, оскільки "Енергія" переробляє лише 20% від усіх обсягів. І для того щоб заробляти на смітті та паралельно вирішувати екологічні проблеми столиці, потрібно працювати над будівництвом нових заводів.

Крім того, міській владі потрібно працювати в напрямі залучення інвесторів до будівництва сміттєспалювальних заводів. Можливий варіант співпраці такий. В якості Інвестора запрошується, приміром, французька компанія "Veolia Environnement" – один зі світових лідерів комунальної галузі. Реєструється спільне підприємство, в якому 51% статутного капіталу належить комунальному підприємству, а 49% – європейській компанії. Частку міста в спільний проект можливо вкласти майном, зокрема землею, на якій буде побудовано завод. У результаті керуюча частка в управлінні компанією буде комунальною, а не приватної фірми і місто буде отримувати свої дивіденди".

Київ зможе заробляти, продаючи вторинну сировину. Так працюють усі провідні країни Європи, заробляючи 50% на утилізації, і 50% на реалізації вторсировини. Наприклад, тонна очищеного сміття зі стовідсотковим вмістом пластику коштує на світовому ринку близько тисячі євро, а виробів із пластмаси в міських відходах близько 60%. В Україні за тонну використаної тари можна отримати близько 5 тис. грн. Враховуючи, що її обсяги налічують тисячі тон, це є перспективним джерелом наповнення бюджету.

Загалом, в Україні на сьогодні накопичено близько 36 млрд тон відходів, що сягає більше половини об'єму Азовського моря. Утилізується лише 30% промислових відходів та 4% – побутових. Тони сміття відвантажується на нелегальні звалища, облік яким не ведеться. Це все – кошти, які втрачаються бюджетами міст та сіл, і йдеться про мільярди гривень. Докладніше у нашому дослідженні.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги