УкрРус

Поляки виходять на масові акції протесту

Вчора у Варшаві та інших польських містах відбулася чергова хвиля маніфестацій, проведених Комітетом захисту демократії - неформальним рухом громадян, котрі не схвалюють політику нинішнього консервативного уряду Права і справедливості.

Акції масові, за різними оцінками вчора тільки у Варшаві було від 10 тисяч протестувальників, це за даними поліції, яку контролює уряд, і до 50 тисяч, за даними мерії, очолюваної представницею опозиційної Громадянської платформи. Паралельно акції КЗД відбувалися у інших великих містах Польщі, таких як Краків, Познань чи Вроцлав.

Поляки дуже політизовані, хоча, на приклад, виборча явка в Польщі набагато нижча, ніж в Україні та зазвичай коливається на рівні 40-55 % як у локальних, так і загальнодержавних виборах.

Демонстрації відбулися під гаслом "Всі для свободи" у річницю перших частково вільних демократичних виборів 1989 року. На противагу відбувся спіч лідера правлячої партії Ярослава Качинського. Протягом виступу він навів історичні паралелі до нинішнього політичного конфлікту між урядом та опозицією, назвавши дії останньої бунтом, який виражається у невизнанні, як і раніше, права цієї партії та її середовища управляти країною після переможних виборів.

На варшавській маніфестації КЗД виступили колишні президенти Броніслав Коморовський та Александр Квасневський. Був також один з провідних діячів антикомуністичного руху часів ПНР Владислав Фрасинюк - нині успішний бізнесмен.

Обидві описані події зображають традиційний для польського політичного життя поділ суспільної думки на консервативну і помірковано євроскептичну, яку представляє ПІС, та ліберально-проєвропейську, що її виражають середовища КЗД.

Качинський, щоб виграти останні вибори обрав ефективну тактику, яка полягала у переконанні свого електорату, що найбільший конкурент - Громадянська платформа, представляє інтереси вузького середовища інтелігенції, середнього класу з відносно високим соціальним статусом, на відміну від симпатиків ПІСу - простих людей, які складають більшість суспільства і за демократичними правилами мають господарювати.

Тепер голова ПІС послідовно цей чіткий поділ поглиблює. У цьому контексті йому, мабуть, навіть вигідно, щоб КЗД з його образом елітного клубу "обраних" громадян став основним політичним конкурентом "народного" ПІСу. Потрібний виразний, не розмитий образ ворога, на якого легко вішати штампи."

Чому поляки виходять на мітинги? Досі невирішеним залишається конфлікт навколо Конституційного суду. ПІС готується прийняти новий антитерористичний закон, який дозволить стежити і прослуховувати людей без дозволу суду.

Загалом політичний конфлікт у Польщі перманентний з початку року. Тут важливо уникнути такого собі, мабуть, дещо українського підходу до оцінки ситуації, коли суспільство вибухає гнівом на окремі, зухвалі дії влади, виходячи на майдани і протестуючи проти конкретних фактів зловживань. Крім того, КЗД поступово перетворюється на політичний проект, який згодом може стати альтернативою Громадянській платформі. Він здобуває прихильність тих, кого з ідейних міркувань не влаштовує ПІС, але хто розчарований Громадянською платформою, яка в очах цих людей дискредитувала себе протягом 8-річного перебування при владі.

Щодо Президента Дуди, то у Польщі за Конституцією, Президент має більш представницькі функції і не впливає на формування політичної повістки в країні на рівні з прем’єром.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги