Блог | Чи будуть українці з хлібом?
На українському зерновому ринку раптом стало якось тихо і… нецікаво. Усі вже розуміють, що майже рекордний врожай "у кишені", а продовольча безпека чи простіше кажучи – хліб до столу – українцям гарантовано! І питання залишається лише у тому, скільки кукурудзи ми зберемо – 28 чи усі 30 мільйонів тонн. І що зароблять цьогоріч українські аграрії від продажу врожаю.
А зачинався цей, перший самостійний від "папєрєдніков", врожай минулої осені важко – на фоні війни і девальвації гривні до 13-14 грн/$ (не знали ж бо, що нас чекає у лютому 2015-го) із відповідним подорожчанням мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів, падінням цін на зернові культури у півтора рази у порівнянні із 2013 роком, недоступністю до нормального фінансування і за жалюгідної держпідтримки. За словами аграрного міністра посівна кампанія під урожай 2015 року обійшлася аграріям майже у два рази дорожче, ніж минулого сезону.
Але нічого, встояли і таки посіяли українські аграрії восени 2014 року всупереч "вічно живим" критикам і песимістам свої "стандартні" 8.5 млн.га озимини, навіть більше ніж довоєнної осені. А весною додали ще біля 15 млн.га ярих зернобобових та олійних культур, вже при валютному курсі понад 22 грн/$.
У 2014/15 маркетинговому році, що завершився 1 липня ц.р., українські експортери поставили на зовнішні ринки біля 35 млн.тонн зернових культур, у т.ч. числі кукурудзи – 18.8 млн.тонн, пшениці – 10.9 млн.тонн, ячменю – 4.5 млн.тонн та понад 260 тис.тонн борошна, унісши солідний внесок до скарбниці країни, що дозволив їй, без перебільшення, уникнути валютно-фінансового краху.
Зараз же жнивуємо – і не соромно! Збираємо із площ до збирання достойний врожай: у цілому по зернобобових - понад 34 ц/га (у 2014 році - 34.3 ц/га), у т.ч. пшениці – по 37 ц/га (37.3 ц/га), ячменю – 29.3 ц/га (29.3 ц/га), ріпаку – 25.4 ц/га (23.9 ц/га)
Хоч і кажуть, що "той хліб, що у коморі", але наша така справа – прогнозувати, тож у котре передбачу щодо врожаю зернових, що Україна у ц.р. збере понад 25 млн.тонн пшениці, 8 млн.тонн ячменю, понад 1.5 млн.тонн інших культур та 28,5 млн.тонн кукурудзи, вийшовши таким чином на валовий збір зерна на рівні 63 млн.тонн. Так само гарні види на врожай олійних культур – сої, соняшнику, ріпаку, які є основою ледь не національної гордості України - її олійно-жирового комплексу.
На 2015/16 маркетинговий рік прогнозована, із врахуванням перехідних запасів з минулого маркетингового року, пропозиція зерна в Україні може скласти 70-74 млн.тонн, із якої повністю забезпечується внутрішнє споживання (24,0 млн.тонн), формується експортний потенціал на рівні 36-40 млн.тонн та надійні перехідні запаси на наступний рік (9.5 млн.тонн).
Таким чином, можна констатувати, що українські аграрії – годувальники сотень мільйонів людей в Україні і у Світі, й у 2014-15 роках зробили солідну заявку на те, щоб і надалі продовжувати бути ще й опорою для державної скарбниці України і національної грошової одиниці – гривні, забезпечуючи лідерство серед галузей економіки у надходженні до країни вільно конвертованої валюти та формуванні її ВНД.
От тільки треба їм бути почутими, нашим аграріям, своєю рідною Державою, яка б, у особі чиновників-фіскалів, припинила образливі зазіхання на жебрацькі, у порівнянні навіть із країнами Східної Європи, пільги для сільгосптоваровиробників за рахунок акумуляції ПДВ, та сплатила їм раніше ніколи не бачену, ганебну кредиторську заборгованість за програмами держаної підтримки АПК дворічної давнини у сумі біля 800 млн.грн.
Хоча б вже й таку, майже символічну, знецінену утричі!
