УкрРус

Як письменники українські землі роздають

Нас бісить, коли політик вважає себе письменником, але чомусь ми спокійно ставимося до того, коли письменник вважає себе політиком чи громадським діячем.

Нещодавно Правий сектор нагадав Юрієві Андруховичу його заяву кількарічної давності про відокремлення від України Криму і Донбасу як начебто частин російської нації.

В інтерв’ю минулого року на запитання кореспондента: " "— Сколько раз в последние полгода журналисты задавали вам вопросы насчет ваших невольных пророчеств о Крыме и Донбассе? (В 2010 году Андрухович говорил, что в случае возвращения к власти проевропейских сил Крыму и Донбассу нужно будет дать возможность отделиться)" – письменник відповів: "— Я думал, начнут задавать уже в марте-апреле. Но, видимо, тогда еще не понимали. В последнее время задают все чаще. Если вы думаете, что это радует мое тщеславие, то ошибаетесь. Но речь в общем-то не обо мне, а об Украине, ибо кто я такой. Я знаю лишь то, что наша цель — свободная, человечная европейская страна — и без Донбасса достижима с фантастическим трудом, а уж с Донбассом так просто недостижима, забудьте".

Як бачите, Юрій Андрухович не просто не визнав неправомірності своїх слів про Крим і Донбас, а ще й хизується своїми "пророцтвами". Більше того, він далі стоїть на пропутінських позиціях, стверджуючи, що з Донбасом нам Європи не бачити.

Вирішив не відставати від Патріарха, як часто називають Юрія Андруховича, інший письменник – Андрій Кокотюха. На своїй сторінці у Фейсбуці він виносить цитату із однієї статті: "Вероятно, самым правильным выходом для Украины в итоге будет все же отделаться от этой всеми преданной и проклятой дыры (ідеться про Донбас – А.В.), и таким образом выполнить волю большинства оставшихся там жителей, предоставив их собственным предрассудкам".

У згаданому інтерв’ю, відповідаючи на запитання журналіста: "— Некоторые российские литераторы (Захар Прилепин, Эдуард Лимонов, Юнна Мориц) заняли ярко выраженную антиукраинскую позицию. Можете ли вы воспринимать творчество писателя отдельно от его политических взглядов, если таковые для вас неприемлемы?" – Юрій Андрухович каже: "— Нет, я не могу отделить человека, пусть он и писатель, от его политических взглядов и тем более от его политических действий. Они же не существуют отдельно, так? Вот вам Лимонов, а вот вам взгляды Лимонова — такого нет".

Іншими словами, письменник, який бавиться у громадського чи політичного діяча, - це одна особа. І тут я цілком погоджуюся з Юрієм Андруховичем.

Ось тільки одного не можу зрозуміти: хто дав право письменникам, громадським і політичним діячам роздавати українські землі?

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги