УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Максим Майоров
Максим Майоров
Історик, співробітник Інституту національної пам'яті

Блог | "Не можна переписувати історію!"

'Не можна переписувати історію!'

Протести проти перейменування населених пунктів мені нагадують екзальтовані заклики: "не можна переписувати історію!".

Навіть короткого ознайомлення з Вікіпедією достатньо, щоб побачити, що міста і села постійно змінюють свої назви; що історія з цими назвами часом заплутана і парадоксальна.

Наприклад, тільки за радянських часів Луганськ двічі перейменовували на Ворошиловград (1935 і 1970) і двічі повертали історичну назву (1958 і 1990).

Під час називання міст Південної України російський імператорський двір намагався відроджувати античну топоніміку, але часто бив наосліп і "промахувався". Херсон назвали на честь Херсонеса Таврійського (в Севастополі), а назва Севастополь дублює римську назву фортеці в теперішньому грузинському Сухумі (Себастополіс). Грецька колонія Одесос була на території сучасної Варни (Болгарія), далеко на південь від Гаджибея - попередника Одеси.

Перш ніж Новоросійськом назвали місто на чорноморському узбережжі (1839), таку назву протягом 1796-1802 років встиг поносити український Катеринослав-Дніпропетровськ-Дніпро. Власне, спочатку виникла Новоросійська губернія (1764) - задовго до появи міста.

Читайте: Чому Кіровоград не може залишитись Кіровоградом?

Донецьк - ще один приклад того, як регіон дає назву центру, а не навпаки. Власне назва походить від річки, Сіверський Донець, яка протікає за 90 км від облцентру. Спочатку Донецьком називався нинішній Слов'яносербськ Луганської області, що в принципі логічно, бо знаходиться на березі Донця. Він змінив назву ще у 1817-му, за півстоліття до заснування Юзівки. В 1835 році у складі землі Війська Донського створено Донецьку округу з центром в теперішньому російському місті Каменськ-Шахтинський. Зараз території округи належать переважно до Ростовської області і трохи до Луганської.

В 1919-му більшовики на заході Катеринославщини виокремили Донецьку губернію. За короткий час її існування адміністративними центрами встигли побувати Луганськ і Бахмут. У 1932-му створили Донецьку область і першим її центром був Артемівськ (Бахмут). Сталіно стало центром Донецької області невдовзі після Артемівська, але з такою назвою область існувала до 1938-го, доки її не розділили на Сталінську і Ворошиловградську. Весь цей час Донецьк був то Юзівкою (до 1923) то Сталіно. Вперше місто на Кальміусі перейменували на Донецьк у 1961 році, в рамках "десталінізації".

Читайте: Крапку у Другій світовій поставив також і українець

Складно сказати, чому обрали саме таку назву, тим більше, що у сусідній Ростовській області вже був один Донецьк. Ростовський Донецьк знаходиться у правильному місці - на Сіверському Донці - і носить цю назву з 1955 року. Багато українців вперше дізналися про існування російського Донецька під час АТО. Спочатку їх обурювало, коли у інформаційних повідомленнях про перекидання на Донбас російської військової техніки або про суд над Савченко згадувався населений пункт "Донецьк (РФ)" або "Донецьк (Ростовська область)" - думали, що йдеться про наш обласний центр.

Думаю, і тоді, як і зараз, не всі мешканці були задоволені новими назвами. Але історія - це потік змін, а не застигла вічність.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...