Блог | Поперед батька в Європу
Спочатку був Андрухович. Він стверджував, що нам треба віддати Росії Крим і Донбас, бо там "русскій дух". Ба, більше! З Донбасом нам не бачити Європи.
Потім - Кокотюха. Він підтримав ідею будівництва стіни між Україною і Донбасом.
Тепер до цієї компанії долучився Жадан. Разом з ліберальним ідеологом Ярославом Грицаком він критикує закон про заборону комуністичної та нацистської символіки. Мовляв, не здатні ще українці відмовитися від тоталітарного минулого. Жадан проти знесення пам’ятників ленінам, бо нічим нібито заповнити порожнечу. Він вдається до спекуляції з іменем Миколи Хвильового, який був переконаним комуністом, але при цьому забуває, що той пішов із життя, коли зрозумів, куди комунізм заганяє мільйони людей. Ось така лівацька позиція буцімто одного з трибунів Майдану.
Читайте: Нового технологического уклада не будет. Ни через 10 лет, ни через 30
Чому українські впізнавані письменники сповідують "ватну" психологію? Як на мене, відповідь доволі проста. Не треба ритись у їхньому минулому, а просто подивитись, куди вони дивляться. А дивляться вони в Європу. Ліберально-космополітична Європа сповідує подібні принципи. Вона не те що Донбас – Україну готова віддати захланній Росії, аби лиш їм далі жилося ситно й спокійно.
Лівацькі течії в Європі теж набувають поширення – як і повернення до марксизму-ленінізму.
Здається, наші впізнавані письменники просто хочуть літературного визнання в Європі, тому мусять викрикувати їхні гасла. А щодо художнього значення їхніх творів – то вже справа десята. Головне, будь налаштованим на ліберально-космополітичну хвилю – і якась європейська літературна премія обов’язково тебе знайде!
