Блог | Україна-ЄС: називається "кажіть, що хочете"
В України є така національна традиція як розігрівати очікування від подій. У випадку саміту Україна-ЄС було пророцтво щодо безвізу. Але насправді цей саміт нам нічого нового по безвізу не сказав. Прозвучали ті ж самі речі, про які ми раніше чули. Про те, що це зобов’язання європейської сторони, заклики керівництва Євросоюзу до країн-членів Євросоюзу і обережні оптимістичні прогнози, що до кінця року, можливо, рішення буде. Названі Франція і Німеччина, як країни, що спершу впиралися, а зараз начебто погоджуються. Але дипломати цих країн публічно відхрещуються від будь-яких наполягань.
Колись я представляв Україну на першому саміті Україна-ЄС після Помаранчевої революції, тому знаю цю машину. Спершу проходять закриті двосторонні консультації, де керівники делегацій країн із керівниками ЄС проговорюють певні речі. Тому рішення по різних пунктах вже є узгодженими до саміту. Остання частина – це прес-конференції, публічні заяви і спільна заява. Вона була у попередні роки, але цього року ми її не побачили. Зате почули об’єднаний голос Європи, що санкції залишаються, безвіз буде. Але це було очікувано. Просто для українців ця дата була розігріта, вона кілька разів переносилася, і щоразу були прогнози, що ось тепер все точно буде. Тому суспільство очікувало конкретних результатів по питанню безвізу.
Читайте: Знову ці європейці нас за дурнів мають
Хоча це питання хвилює менше 20% українців. Просто воно стало символічним, як визнання того, що Україна може бути таким партнером Європейського Союзу, який подорожує без віз.
Саме ж питання безвізу для України європейці напряму прив’язали до введення свого внутрішнього режиму для призупинення безвізового режиму, якщо якась країна його порушує. Це така реакція і вимога внутрішніх міністерств як виклик на міграційну кризу. Така політика має бути вироблена, бо це питання внутрішніх рішень ЄС. Для України стало зрозуміло, як тільки ЄС приймає рішення, то українці та грузини отримують безвізовий режим. Інших додаткових завдань не має бути.
Але оскільки не було спільної заяви, то кожна сторона може трактувати ці погодження на власний розсуд. Називається "кажіть, що хочете".
