УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Іван Саюк
Іван Саюк
представник громадської платформи "Люди допомагають людям"

Блог | "Після смерті Дмитра, тепер я маю замінити тата нашому сину"

'Після смерті Дмитра, тепер я маю замінити тата нашому сину'

"Він був добрим та люблячим чоловіком і батьком. Завжди допомагав і підтримував. Був дуже уважним. З ним я могла поговорити на будь яку тему. І коли надійшла повістка з військкомату, він без роздумів рушив на Схід – захищати мене, дітей і країну. Обіцяв повернутись живим. Але йому це не вдалось. Тепер є лише фото і нескінченні спогади у яких Діма завжди усміхнений і спокійний", - розповідає про свого загиблого в АТО чоловіка, бійця 56-ої окремої механізованої бригади, Дмитра Воронова, його дружина Світлана.

Дмитро і Світлана познайомились один з одним на гостинах у спільних знайомих. Вони з легкістю завели розмову, а під кінець дня зрозуміли, що їм цікаво і легко спілкуватись. Жінка зізнається, що вже тоді, у перший день знайомства, зрозуміла, що Діма – той чоловік, з яким хочеться створити сім’ю. З того часу молоді і не розлучалися.

Дмитро Воронов з дитинства захоплювався всім, що було пов’язано з автомобілями. Мабуть тому, він працював водієм-охоронцем групи швидкого реагування. "Робота хоч завжди і межувала з можливою небезпекою, однак Дімі вона подобалася, а це, на мою думку, найважливіше", - каже Світлана.

Невдовзі, після знайомства, Дмитро і Світлана одружилися. А коли народився син Денис, чоловік був на сьомому небі від щастя. "Діма в усьому мені допомагав. Не дивлячись на те, що був дуже втомленим, адже добами чергував, вставав вночі до синочка. Весь вільний від роботи час проводив із нами. Куховарив. А вільний час ми проводили на природі, зазвичай, біля річки", - розповідає дружина загиблого. Жінка каже, що завжди відчувала турботу і кохання з боку рідного чоловіка. "Якщо я чи син хворіли, і в аптечці не знаходилось потрібних ліків, для Дмитра було не важливо, день це чи ніч, він збирався й йшов до аптеки, аби купити все необхідне. Був випадок, коли серед ночі, у хуртовину, (навіть машиною не було можливим проїхати) він пішов за декілька кілометрів і купив все що було треба. Знаєте, я так звикла, що якщо потрібно щось вирішити то він завжди поряд, так звикла до цього. А зараз я лишилась сама", - із сумом говорить Світлана.

З початком АТО, Дмитро Воронов дуже переживав за те, що відбувається в країні, і коли отримав повістку, ні хвилини не роздумуючи, рушив на Схід. "Звичайно, всі ми дуже переживали, але розуміли, що такий є чоловічий обов’язок. Діма казав, що кожен відповідальний громадянин має допомогти країні і людям, коли ті опиняються в небезпеці", - згадує дружина загиблого. У відпустку чоловік так і не приїхав. Світлана воронова каже, що Дмитро отримав поранення і декілька днів лікувався у шпиталі, а потім – знову на передову. "Телефонував щодня, але якихось особливих подробиць не розповідав. Говорив, що все добре. Запитував про мене і про Дениса", - каже дружина загиблого.

Востаннє, Світлана розмовляла із чоловіком за два дні до його загибелі. "Ввечері, як зазвичай, він мені зателефонував і сказав, що у нього все добре, і щоби я не переживала, бо певний час може не бути зв’язку і що як тільки буде нагода, він мені подзвонить", - пригадує жінка. Але наступного дня дзвінка так і не було. А на 3 день Світлана дізналася, що Дмитро загинув від кулі снайпера, виконуюче завдання поблизу Маріуполя.

"Для нас смерть Діми – трагедія. Й досі не можу із цим змиритись. Сину я не змогла сказати, що батько загинув, йому розповів дідусь. Навіть зараз. Денис, лягаючи спати, відвертається до стіни і тихенько плаче, сумує за татком", - говорить дружина загиблого. Тепер жінці доводиться бути Денисові і за маму і за тата. А це надзвичайно складно, поєднуючи роботу і виховання.

Зараз 8-річний Денис ходить до школи, він відкритий світові та новим знанням. Але тягар втрати і сум за батьком його дуже розстроює. Тато був для хлопчика авторитетом в усьому, на нього він рівнявся і хотів бути схожим. Держава виплатила родині Воронових компенсацію. Світлана перебуває у черзі на отримання житла. Але зараз, Денису потрібен одяг та взуття, а ще - зробити ремонт у дитячій кімнаті. Йому його обіцяв зробити тато, коли повернеться з війни. Давайте разом допоможемо Денису – синові загиблого героя АТО Дмитра Воронова.

ВОРОНОВА СВІТЛАНА ПЕТРІВНА SVITLANA VORONOVA 4188370027437121 (Райффайзен банк "Аваль")

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...