УкрРус

Що робити з "ДНР"

Незважаючи на постійні обстріли позицій ЗС України, можу констатувати, "Новоросії" поступово, але незворотньо, приходить гаплик.

Як завжди, беру за основу "їх" джерела, зокрема оповідь російської журналістки М. Ахмедової яка, між іншим, доволі чітко зазначила, як саме працювали російські ЗМІ на окупованих територіях:

"Пам’ятаю часи, коли в Донецьку було не проштовхнутись від журналістів (російських). Водії, що возили нас в зону бойових дій були нарозхват. Готелі – переповнені. Саме російські журналісти вибірково робили героїв з деяких членів ополчення, постійно перебуваючи біля них, активно оспівуючи їх подвиги, роблячи з них практично нездоланних героїв".

Думаю, непогане керівництво для вітчизняних пропагандистів з відомого міністерства.

Сама по собі заява російської журналістки, в котре підкреслює, як потужно і водночас брехливо працює російська пропаганда, але головне в її подальших зізнаннях:

"Сьогодні в Народних Республіках практично не присутні російські журналісти. Донбас з журналістської точки зору – відпрацьована територія, хоча під Ясинуватою й досі йдуть бої. Цікавих історій, які знайдуть відгук в свідомості читача на Донбасі більше нема. Зараз там інші історії. Декілька раз до мне звертались місцеві мешканці за допомогою від свавілля власті, яка віднімала їх бізнес та нерухомість. Під страхом смерті та проти власної волі вони змушено покидали батьківщину. Потім вони мені телефонували і прохали не випускати їх історію в ефір, бо після публікації буде ще гірше".

От власне і вся гірка правда про руський світ, зачищений тими ж руськими від українців.

Прозріння наступає і не лише в зачищених рекреаціях, але й в самій Росії, хоча, для нас зараз важливо, яким чином буде вирішено розв’язати цей вузол, який безумовно вже настільки усім набрид, що в найближчий час має бути прийнято якесь рішення щодо цього.

Дуже схоже, що європейська спільнота може погодитись на домагання Росії запхнути цей чиряк назад в Україну, під виглядом виборів, але при нинішніх розкладах, коли там, здебільшого залишилась одна "вата", тим паче замарана кров’ю українських воїнів, ми отримаємо ще гірш проросійську біомасу, а ніж у вотчині колишніх "ригів".

Нині, це буде розсадник російської мерзоти, яка на законних підставах осяде у нашому парламенті, який і без того, в деяких випадках при голосуванні, скоріш нагадує одну з палат федеральних зборів РФ, а ніж український законодавчий орган.

Для того, щоб прийняти вигідне для країни рішення з цього питання, необхідно мати авторитет на міжнародній арені, але що ми там маємо – постійні заклики до проведення реальних реформ та погрози у разі подовження їх імітації, на припинення фінансування міжнародними донорами, тобто маємо по факту – не багато.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги