Блог | Що просять у Мінагрополітики народні депутати
Отримання депутатського мандата дає не тільки доступ до законотворчої роботи, чим з рештою користується незначна частина Верховної Ради, а й дає можливість особисто впливати на рішення виконавчої гілки влади. Йдеться про численні депутатські запити, які надходять до міністерств і їхніх відомчих підрозділів. Цікаво, що найбільше депутатських запитів і звернень пишуть позафракційні депутати. Вони, схоже, вільні лобіювати чиїсь інтереси, когось захищати чи не захищати, пропонувати на посаду переважно у ДП чи вимагати відставки або ж навіть перегляду результатів конкурсу, проведеного незалежною комісією. Дуже рідко суть запитів торкається суспільно важливих проблем і носить арбітражний характер, найчастіше у них згадуються економічно принадні і хлібні теми.
У Мінагрополітики, до якого ми адресували листа з проханням надати копії запитів, найцікавішими для народних обранців темами є аграрні держпідприємства, спирт, ліс, земля і керівні посади на ДП галузі. Найчастіше тези, викладені у цих документах, територіально прив’язані до географії виборчих округів чи місця проживання, але не завжди. У багатьох запитах сформульовано приховані прохання чи поради, і звичайний лобізм, який є значною частиною доходів наших народних обранців, часто-густо прикривається навіть державотворчими, революційними, реформаторськими пасажами. Інші запити прямі, з елементами прямого тиску на Міністра і керівників згаданих напрямків. Очевидно, багато залежить від особистої культури й усвідомлення рівня свого месіанства, а також від розміру можливої й вірогідної суми винагороди від зацікавлених осіб. Це, звісно, стоїть не за кожним депутатським запитом, є серед загалу і позитивні теми, які висвітлюють справжню турботу багатьох народних депутатів України про людей. Далі мова – саме про депутатські запити, проведені через парламент, поки що поза зоною аналізу залишилась величезна кількість просто депутатських звернень.
Державні підприємства
Народний депутат Тимошенко Ю.В. у своєму запиті стурбований проблемами ВАТ "Коломиясільмаш", що виробляє техніку для сільгоспвиробництва, яку прагне збувати через Украгролізінг, але їхня заявка розглядається комісією не надто швидко. До запиту, мовляв, спонукав лист голови правління ВАТ Зарічного І.Ф., якому, до речі, народний обранець просить надіслати копію відповіді. Можливо, щоб відзвітувати про зроблену роботу перед ним чи перед виборцями. Намагається захистити інтереси директора ДП "Полтавадіпромм’ясомолпром" і народний депутат Ленський О.О. Тому у преамбулі запиту достатньо патетики, адже йдеться про керівника ДП, котрого мобілізували до лав ЗСУ, який нині у якості командира БМП-2 проходить службу у навчальному центрі сухопутних військ. Народний депутат стурбований тим, що поки солдат воює, попередній директор, якого було звільнено раніше через рішення суду, поновлений на посаді. У запиті пан Ленський також апелює до Генерального прокурора, голови СБУ, Міністра оборони України. Що є правильним і, напевно, ефективним, бо позиція Міністра АПК Олексія Павленка давно задекларована: він чітко вимагає від підлеглих повідомляти про всі випадки порушення чинного законодавства правоохоронні органи. Хоча не виконувати рішення суду – це зовсім інше.
Взагалі у великій кількості запитів депутати намагаються підміняти правоохоронні структури, власне, Уряд і, що дивно, Верховну Раду – Міністерством агрополітики. Вимагаючи від нього прийняття конкретних постанов і законів краще у 15-денний термін, виділений на відповідь на запит. Така робота, за словами фахівців Міністерства, часто буває об’ємною, і їм важко вкладатися у терміни.
Кілька запитів, а це народного депутата Кіссе А.І. й Денисенка А.П., стосуються ліквідації Державної інспекції сільського господарства і створення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів, яка ще не запрацювала, хоча керівника вже призначено. Пан Кіссе переймається долею лабораторії в Одеській області, а пан Денисенко неможливою видачею у м. Харкові документів дозвільного характеру. Хоча й тут позиція Олексія Павленка чітка, і новій службі Міністерством передано усі необхідні повноваження, а переговори з Міністерством охорони здоров’я щодо передачі частини лабораторій ще не завершено. Усе має врегулювати постанова Кабміну.
Частими є запити народних обранців з турботою про інтереси їхніх чи не їхніх територіальних громад, швидше, органів самоврядування. Такими є вимоги передати приміщення навчальних закладів і гуртожитки, що перебувають у державній власності, місцевим органам влади. Що за цим стоїть: турбота про людей чи схеми з нерухомістю, однозначно зрозуміти важко. Хоча позиція Міністра агрополітики щодо роздержавлення є чіткою, кожне окреме питання потребує аналізу й захисту інтересів держави.
Спирт
У цій царині народні депутати особливо солідарні. Спирт не безпричинно пов’язують зі швидкими грішми, а прилеглі до заводу вілли і джипи біля них – до їхніх директорів. Спирт довгі роки тримав на плаву різного штибу представників влади, правоохоронних органів, усіляких перевіряльників – цілі клани зацікавлених осіб. Не виключенням дуже можуть бути і люди, обрані з територій, прилеглих до спиртзаводів, де навіть дяки вирізняються характерним кольором носів. У депутатських запитах автори здебільшого потерпають за призначення чи не призначення когось на керівні посади, закриття спиртзаводів, що практично винищує їхні колективи. Наприклад, народний депутат Кадикало М.О. у своєму запиті пише: "До мене звернувся трудовий колектив Сторонибабського МПД ДП "Укрспирт" щодо необ’єктивного конкурсного відбору претендентів на заміщення посади директора ДП "Укрспирт"". Він піддає критиці двох тодішніх кандидатів Далибожика А.М. та Гаркавої Н.М.. Першого і другого відібраного комісією кандидата депутат звинувачує в усіх навколоспиртових гріхах, а Далибожика взагалі мало не в сепаратизмі через контакти з одним російським ТОВ, яке буцімто хотіло приватизувати непохитний Сторонибабський спиртзавод. Він просить перевірити об’єктивність і законність відбору кандидатів, дуже може бути, що на користь когось наступного у списку претендентів.
Проти ряду директорів спиртзаводів на Львівщині різко виступив у своєму запиті народний депутат Дерев’янко Ю.Б., звинувативши їх у співпраці з Юрою Єнакієвським і фінансуванні антимайдану. Детально розписавши незаконні, на його думку, фінансові оборудки і навівши цілі родоводи спиртових династій, він вимагав інформацію про діючий керівний склад усіх спиртзаводів і підстави призначення Сосницького В.В. заступником директора ДП "Укрспирт". Як видно, чоловік взявся за галузь конкретно.
Ще задовго до конфетно-букетних стосунків з Яценюком набирався моці на спиртовій темі й Барна О.С.. Теж буцімо за зверненнями трудових колективів Марилівського та Борщівського спиртзаводів на Тернопольщині пан Барна виступає проти незрозумілих йому причин простою підприємств, що були флагманами з виробництва оковитого. Мовляв, виробничі потужності підтримуються виключно силами і засобами трудових колективів. З якою метою і з яких активів народний депутат не конкретизує, зате охоче сповіщає про корупційні схеми з виробництва не облікованого спирту на конкурентних спиртзаводах – Залучанському, Підгайчиківському, Сторонибабському та інших. Барна різко критикує тодішнього очільника ДП "Укрспирт" Лабутіна М.Ю. за корупцію, а МВС – за бездіяльність. Лабутін давно в бігах, МВС – на місці.
У іншому запиті той же Барна вже через відсутність керівника ДП "Укрспирт" вимагає вирішення питання відносно зволікання запуску роботи Борщівського спиртового заводу на виконання експортного контракту, по якому вже надійшла оплата за сировину. Як видно, народний депутат таки в темі.
Переймається відновленням роботи вже Воютицького спиртзаводу, який був нагороджений золотою медаллю на конкурсі спиртовиків, і народний депутат Дубневич Я.В.. Він вважає, якщо термінового не відновити безперебійну роботу спиртзаводу, то це призведе до втрати потенційних споживачів. Одного таки точно.
Народний депутат Довбенко М.В. ще більш безкомпромісний, бо просить не багато не мало, а прискорити розрахунок ДП "Укрспирт" за поставку зернових культур товариству з обмеженою відповідальністю "Штерн Аагро" – бюджетоутворюючому підприємству Івано-Франківської області. Про вжиті заходи повідомити його особисто і, звісно, директора "Штерн Агро", що теж буде офіційним звітом.
Спиртзаводи входять у перелік підприємств аграрної галузі, які Олексій Павленко пропонує роздержавити після внесення відповідних законодавчих змін. Він виступає проти відміни акцизу для малих приватних виробників вин та спиртного за прикладом досвіду європейських країн. Роль призначати керівників спиртзаводів на рентабельні підприємства, котрі випускають високо гатункову продукцію відведено незалежній конкурсній комісії. Підприємства, котрі впродовж років не працюють, раз по раз випускаючи ліві партії спирту, мають підпадати під закриття і з’ясування наявності злочинної чи корупційної складової правоохоронними органами. Лобіювання ким би то не було ручних спиртзаводів і блокування роботи Міністерства переконання Міністра не змінило.
Земля
Найдорожчим для обранців, окрім держпідприємств, є питання землі. Тому значна частина їхнього епістолярного наробку стосується саме земельних питань. Депутат Безбах Я.Я пише: "Викликає занепокоєння ситуація, яка стала мені відома при зверненні директора ТОВ "СК Добриня" з Таращанського району стосовно неправомірного розірвання договору оренди земельної ділянки, створення перешкод у здійсненні сільськогосподарської діяльності". Ця ділянка, як сказано у запиті, була вилучена Ківшоватською сільською радою. Такі дії, пише народний депутат, призвели до створення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності. Чому дописувач вибрав одне приватне підприємство із переліку, можна лише гадати. Можливо, як ілюстрацію до загальних тенденцій. Переписати чинне земельне законодавство у частині земель сільськогосподарського призначення державної власності просить допомогти йому народний депутат Шинькович А.В., котрий, власне, там і знаходиться, де закони переписують, а законопроекти подають.
Про вже відому земельну схему інформує Міністра АПК народний депутат Брензович В. із Закарпаття. Йдеться про те, що після ліквідації радгосп-заводу "Мужіївський" у Берегівському районі землі необхідно передати у комунальну власність територіальних громад. Проте на цих землях придбали довгострокові біологічні активи – виноградники – треті особи, створивши правову колізію, про яку губернатор Москаль Г.Г. казав: "Ето уму непостіжимо". Чому лоза на землі буцімто дає право на землю, теж варто б запитати у народних обранців.
Стосовно розпаювання земель аграрного ДП, але вже у Кіровоградській області, турбується депутат Ларін С.М., який прагне не проґавити початок процесу. Про що вимагає поінформувати. Кулініч О.І. пропонує, на прохання голови Миргородської міської ради Полтавської області, виділити 44,3 га для учасників АТО. Так співпало, що ці 44,3 га саме перебувають у користуванні Державного Миргородського дренажного заводу, який вирощує тутового шовкопряда. Мовляв, навіщо нам цей шовк потрібний, якщо не має попиту на ринку, а земля дуже знадобилася голові, бо, схоже, для нужд вояків з АТО іншої у нього вже не залишилося.
Інший радгосп-завод – "Виноградівський", що на Закарпатті, фігурує у запиті народного депутата Балоги І.І., він теж пропонує розпаювати його землі і, звичайно, без жодного особистого інтересу. Хоча мало що на Закарпатті, окрім, можливо, ДП, ще не має стосунку до прізвища Балога. З проханням прискорити передачу земель ДП "Кременецький лісгосп" у сумі 2 810 га Національному природному парку "Кременецькі гори" звертається депутат Головко М.І.. Любить чоловік природу, щоправда з одним конкретним власником, якому просить передати ще й 1000 га, що належали заповіднику "Медобори", а також залишити "Кременецькі гори" у підпорядкуванні Мінекології.
Значний відсоток запитів стосується земель Національної академії наук України. Те, що вчені здебільшого розвалили сільськогосподарську науку і роздерибанили елітні державні землі, у тому числі під будівництво котеджних містечок, відомо всім. Як і те, що працівники так званих дослідних станцій пішли з торбами, а керівництво НААН продовжує імітувати наукові прориви, живучи з прихованої приватної оренди державних земель. Розпаюванням земель академії в інтересах його працівників і мешканців сіл Лепетиха, Червоний Яр та Веселе у Миколаївській області переймається народний депутат Вадатурський А.О..А землями ДП "Дослідне господарство "Тучинське"" на Рівненщині – народний депутат Вознюк Ю.В., і він слушно апелює більше до Кабінету Міністрів і Верховної Ради щодо внесення змін до Земельного кодексу України, Закону України "Про приватизацію державного майна". Проте пише "додатково прошу з метою недопущення соціальної напруги серед працівників згаданого підприємства не здійснювати зміну підпорядкування його з Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН науково-виробничому центру "Соя" теж НААН". Розірвати договір про спільний обробіток землі між Науково-дослідним підприємством "Агрономічне" на Вінничині та ПАТ "Дашківці" дуже просить народний депутат Мельничук І.І.. На чию користь, вірогідно, знає тільки він.
Щиро переймається "кричущими фактами щодо силового захоплення особами кримінальної зовнішності Інституту олійних культур НААН" депутат Кривохатько В.В.. Законодавець переконаний, що метою є дерибан земельниних ділянок державної власності. Він просить Міністра Павленка розібратися з обставинами захоплення, а головно протидіяти спробам зміни керівництва інституту. Апеляції до правоохоронців з цього запиту теж не випливає. Неодноразово висловлюючись про необхідність розпаювання між працівниками державних земель НААН і аграрних ДП, Міністр Олексій Павленко наголошував: "Кожен гектар має прізвище, ім’я та по батькові", проте землі НААН – питання делікатне, що потребує конкретного законодавчого врегулювання і виведення на чисту воду тих, хто гендлює державними землями.
Молоко
Так, наприклад, турботою і відповідальністю за проблеми АПК просякнуті депутатські запити Капліна С. М., Лобазюка С.П., Рудика С.Я., Шиньковича А.В., Єлахова А.С. від групи депутатів кількістю 13 осіб, котрі сигналізували про непропорційно низькі закупівельні ціни на молоко, яке купують у селян. У цьому ж контексті слід згадати і запит народного депутата Головка М.Й. з проханням відновити виплати спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняку ВРХ. Депутат щиро переймається тим, чи буде надалі здійснюватися державна підтримка галузі тваринництва через дотацію фізичним особам. Депутат Матвійчук Е.Л. у своєму запиті переймається фінансуванням закладів освіти Одещини, підпорядкованих Мінагрополітики, і висловлюється проти підпорядкування їх у частині фінансування місцевій владі, що, на його думку, завдасть шкоди державі. Хоча основним у його клопотаннях є саме Одеське морехідне училище рибної промисловості. Люди схильні мати симпатії.
Про солодке
Не так солодко, як гірко, схоже, народному депутату Споришу І.Д., який потерпає за Кернасівський цукровий завод у Вінницькій області, де мешканці селища втратили 400 робочих місць через зупинку підприємства. Оскільки "відсутня інформація щодо власника цукрового заводу, а в складських приміщеннях знаходиться 158 тонн кондиційного цукру, на зборах мешканців смт Кернасівка прийнято рішення про передачу його у власність громади", пише небайдужий чоловік. Пан законник просить вжити заходи щодо недопущення розбазарювання народного добра невідомими особами й передачі цукру відомим йому особам – колишнім працівникам, яким продукція належить. Його вердикт чіткий – взяти і роздати. А чому б ні – час тривожний і людям не солодко. Що на це мав би відповісти Міністр, який до того ще й навчався у Європі, схибленій на повазі до чужого майна?
Не цукром єдиним стурбований народний депутат Чекіта Г.Л, котрий пише за поданням в. о. генерального директора Аграрного фонду. У його запиті йдеться про схему, за якою 45 360,00 тонн цукру, що мали бути, згідно з біржовим контрактом, поставлені Фонду, були заарештовані на користь банку. Судову тяганину не завершено, доля цукру остаточно не вирішена. І тут конкретної апеляції до правоохоронних органів не звучить.
Ліс
У лісі свої вовки і свої зайці. Було б дуже дивним, якби про таку ласу і корупційну галузь полковнику ніхто не писав. Одним із найактивніших у розділі "Ліс" є депутат Єднак О.В.. Його підходи масштабні, і народний депутат не задоволений не стільки неконтрольованими вирубками, які кришуються місцевими владами і поліцією з прокуратурою, як усією Стратегією розвитку лісового і мисливського господарства і сільськогосподарських територій загалом. На його думку, текст Стратегії сільськогосподарських територій, прийнятий Національною радою реформ, не зовсім відповідає тому тексту, який розроблявся за участі широкої громадськості. Цю тему часто усно озвучує на всіх брифінгах, котрі проводить Держлісагентство, і фрілансер, який постійно супроводжує пана Єднака і говорить його тезами. Ті, хто добре розбирається в лісі, вже щоправда з’ясували, що близькі родичі народного депутата зав'язані у переробці деревини. Про які преференції йдеться наразі не відомо.
Інший народний депутат Дехтярчук О.В. бере конкретніше, заявляючи у своєму запиті, що реорганізація ДП "Здолбунівський держспецлісгосп" шляхом приєднання його до ДП "Рівненське лісове господарство" призведе до вкрай негативних соціально-економічних наслідків і викличе невдоволення мешканців району і соціальний конфлікт. Про лісодеревину і бурштин – ні слова.
Вода і повітря
Народний депутат Ревега О.В. звернувся з клопотанням щодо термінової розробки механізму визначення екологічного значення водного об’єкта для здійснення грошової оцінки земель водного фонду за зверненням ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Він звинувачує у бездіяльності Мінекології, але про всяк випадок апелює і до Мінагрополітики. Нібито все приводить до втрати бізнесів і зменшення кількості зайнятості населення та інше.
Депутати Кривенко В.В. та Дзюблик П.В. у своєму запиті активно виступили, звичайно ж, після звернення рибалок Одеської області, проти великої кількості спеціальних товарних рибних господарств на озерах і лиманах. Народні обранці переймаються популяціями пеленгаса, судака, бичка, ареали яких зариблюють товстолобиком, карасем та коропом, а також рибалками-аматорами, котрі тепер мають обмежений платний доступ до водойм. А ще, можливо, браконьєрами і власними інтересами. Те, що в України, яка фактично позбулася океанічного флоту, за умови здороження імпортної риби немає іншого виходу, аніж засновувати рибопромислові асоціації, щоби забезпечити внутрішній ринок, обранці забули. Депутати праві, що рибу потрібно розводити на науковій основі, намагаючись зберегти і традиційні види в існуючих водоймах. Проте європейська практика доводить, що за рибу, як і за все інше, краще платити з економічної та екологічної точок зору. Що ж до прискіпливості нардепів, то її, можливо, пояснює стара українська приказка: "Риба шукає, де глибше, а чоловік – де риба". Народний депутат – теж чоловік.
Отже маємо два основні висновки – все, що пересічним громадянам варто знати про народних депутатів.
По-перше, народних обранців найбільше цікавить аграрне міністерство з точки зору неабиякого інтересу до роботи держпідприємств (16 % всіх запитів) і зокрема ДП "Укрспирт" (15%); вирішення земельних (15%), кадрових (8%) і майнових (11%) питань; розв’язання проблем із закупівельними цінами на молоко (11%) та фінансовою підтримкою галузі (7%).
По-друге, безпосередня сфера компетенції парламентарів, заради якої виборці й віддали їм свої голоси – законотворча робота – цікавить їх найменше – лише 2% від всіх депутатських запитів.
І наостанок, мова сухих цифр. АПК забезпечує 16 % загального обсягу ВВП, у 2015 році аграрний сектор поставив на експорт продукцію на суму 14,6 мільярда доларів США, забезпечив позитивне зовнішньоекономічне сальдо у сумі 11,1 доларів США. Незалежні експерти з VoxUkraine нещодавно включили Міністерство аграрної політики та продовольства України у трійку лідерів з ефективності впровадження реформ. Згідно з опитуванням Transparency International Ukraine, воно є одним з найкращих у боротьбі з корупцією.
