УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Магія туалетного паперу: історія з українського потягу

4,5 т.
Магія туалетного паперу: історія з українського потягу

Провідниця розгублено протягнула мені мій телефон, обгорнутий в туалетний папір. Батарею було вийнято і теж обгорнуто в туалетний папір. "Я, знаєте, ніколи такого не зустрічала", - вона дивилася на мене з острахом. "20 літ роблю, але ніколи такого не зустрічала"

А історія була така. До нашого купе підсів п'яний чоловік. Повісив своє чорне пальто на моє чорне пальто. Уночі заліз у кишеню мого чорного пальта, і подумав, що насправді заліз у кишеню свого чорного пальта. В ній він намацав мій телефон, і подумав, напевно, що хтось йому його підкинув, а, отже, його пасуть. Хтось хоче прослідкувати за його рухом та вичавити з нього всі його великі (чи маленькі) таємниці. І цей чоловік злякався. Зрозумів, що тре щось робити. Але що? Ніч. Потяг. Темний вагон. Що робити?

Ах да. Туалетний папір. Чомусь його осяяла думка, що врятувати його може тільки туалетний папір. Можливо, він завжди його рятував, в найскладніших перипетіях. (Я певен, що саме це слово він згадав: перипетіях). Туалетний папір. Тільки він. "Обгорну цей телефон у туалетний папір і віддам провідниці. Вийму батарею, обгорну її в туалетний папір і віддам провідниці. Обгорну самого себе, всього, з ніг до голови і віддам себе провідниці. Обовязково провідниці. Кому ще? Більше нема кому"

Телефон мені повернули. Я нічого йому не сказав. Вранці чоловік забрав свою валізу і кудись рушив.

Зберігайте спокій, друзі. У наш скрутний час це найважливіший скарб.

І туалетний папір. Його теж зберігайте.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...