Блог | Чому дії Росії слід вважати міжнародним збройним конфліктом
Росія вчинила щодо України злочин агресії та веде війну проти України. Такими діями Росія порушила:
- Статут ООН;
- Заключний акт НБСЄ від 01.08.1975 р.;
- Декларацію про принципи міжнародного права прийняту 25-ю сесією ООН 24.Х. 1970;
- Декларацію щодо неприпустимості втручання у внутрішні справи держави прийняту 21.12.1965 р. Резолюцією 2131 Генасамблеї ООН;
- Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 р. (Будапештський меморандум);
- Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією ратифікованого 14.01.98 р.
Стаття 3 Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 р. визначає агресію, серед іншого, як:
- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили;
- напад збройними силами держави на сухопутні, військово-морські, чи військово-повітряні сили іншої держави;
- засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, нерегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування сили проти іншої держави.
Частина 2 статті 5 вказаної вище Резолюції встановлює, що агресивна війна є злочином проти міжнародного права.
Міжнародне гуманітарне право (міжнародне воєнне право) визначає стан війни, як: "міжнародний збройний конфлікт", або "збройний конфлікт, що не має міжнародного значення".
У спільній для усіх чотирьох Женевських Конвенцій ст. 2 визначено, що "....Конвенції треба застосовувати у випадках оголошення війни чи кожного іншого збройного конфлікту, який виникає між двома чи більше Високими Сторонами, навіть і тоді, коли стан війни ці сторони не визнають. Конвенція стосується також усіх випадків повної чи часткової окупації території однієї Високої Сторони, навіть якщо ця окупація не дістає збройного опору."
У свою чергу конфлікт що не має міжнародного значення характеризується як правило як внутрішньодержавний конфлікт (громадянська війна).
У багатьох офіційних заявах та зверненнях міжнародних організацій (ОБСЄ, НАТО, ПАРЄ, ЄС та ін.) було рішуче засуджено агресивні дії Росії по відношенню до України та скеровано заклики до агресора-Росії поважати територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України.
Так, зокрема у спільній заяві Комісії Україна-НАТО, що датована серпнем 2014 року вказано: "...Попри заперечення Росії, російські війська здійснюють прямі військові операції в Україні, Росія продовжує забезпечувати зброєю бойовиків на сході України і утримує тисячі готових до бойових дій вояків на кордоні з Україною. Це підриває безпеку України і серйозно впливає на безпеку і стабільність усього євроатлантичного регіону... Ми, глави держав і урядів, члени Комісії Україна – НАТО, єдині в підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в межах її кордонів, визнаних на міжнародному рівні. Ми рішуче засуджуємо незаконну і нелегітимну самопроголошену "анексію" Криму і безперервну і навмисну дестабілізацію сходу України в порушення норм міжнародного права."
Така ж позиція на підтримку України та засудження агресивних дій Росії міститься і в спільних заявах Комісії Україна-НАТО від 02.12.2014 р. ) та від 13.05.2015 р.
У Заяві Парламентської Асамблеї ОБСЄ від 01.07.2014 р. "Очевидне, грубе і невиправлене порушення гельсінкських принципів Російською Федерацією щодо України" зазначено: "ОБСЄ засуджує очевидне, грубе і невиправлене порушення гельсінкських принципів Російською Федерацією щодо України, в тому числі особливо кричуще порушення суверенітету і територіальної цілісності цієї країни; вважає такі дії, що включають військову агресію і різні форми примусу, спрямовані на утиск властивих суверенітету України прав в догоду власним інтересам Російської Федерації, неспровокованими і заснованими на абсолютно безпідставних припущеннях і приводах."
В Резолюції Європейського парламенту від 18.09.2014 р. вказано, що: "Європарламент рішуче засудив Російську Федерацію за ведення неоголошеної "гібридної" війни проти України з використанням регулярних російських військ та підтримки незаконно озброєних угруповань". Ці дії російського керівництва становлять загрозу не тільки єдності та незалежності України, але й для всього європейського континенту; закликає Росію негайно вивести всі свої військові сили і засоби з України, припинити потоки бойовиків та зброї у Східну Україну та покласти край прямій або опосередкованій підтримці дій сепаратистських сил на українській землі".
Подібні заклики та звернення до Росії про припинення агресії та виведення військ із території України неодноразово лунали з боку політиків та чиновників Євросоюзу
28.01.2015 р. була ухвалена Резолюція ПАРЄ, в якій зокрема зазначено, що пряма участь Російської Федерації призвела до погіршення ситуації та дестабілізації на території Донецької та Луганської областей).
14.12.2014 р. Міністерством закордонних справ України було оприлюднено "Заяву з нагоди 40-ї річниці резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії", в якій серед іншого зазначено, що "дії Російської Федерації щодо України як однієї з держав-засновниць ООН, зокрема, окупація та анексія Автономної Республіки Крим (Україна), а також триваюча пряма і непряма військова інтервенція на сході України, підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 (XXIX).
Російська Федерація вчинила акт агресії проти суверенної держави, незважаючи на своє постійне членство у Раді Безпеки ООН, яке покладає на Росію особливу відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки. Як постановила Генеральна Асамблея ООН згаданою резолюцією, агресія становить злочин проти міжнародного миру та тягне за собою міжнародну відповідальність".
У лютому 2015 року була видана та оприлюднена "Чорна книга Кремля. Війна Росії проти України" в якій наводяться факти про людські втрати та економічні збитки внаслідок росіїської агресії проти України.
В січні 2015 року Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором".
А 21.04.2015 р. Верхвоною Радою України була ухвалена Постанова Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків". У вказаній Постанові надається розлога хронологія подій з моменту початку агресії Росії щодо України, вторгнення та наявності російських військ.
Дані про присутність російських військ на Сході України фіксуються у численних свідченнях очевидців, відео сюжетах, фотографіях зокрема із супутника, а також свідченнями російських військовослужбовців, що були продемонстровані у ЗМІ.
Вказані обставини свідчать про те, що є переконливі докази та ознаки міжнародного воєнного конфлікту, тобто війни України з Росією, а не внутрішній конфлікт всередині держави між Збройними Силами та так званими "ЛНР" та "ДНР" в чому вперто продовжують переконувати зокрема і в Росії заявляючи про свою непричетність. Залучення до агресії проти України в тому числі представників нерегулярних військових бандформувань та терористичних організацій є однієї із форм ведення бойових дій в рамках міжнародного збройного конфлікту. Варто наголосити і на тому факті, що в розумінні міжнародного гуманітарного права стан міжнародного збройного конфлікту (війни) може бути встановлений на підставі фактичних обставин та наявних даних і не потребує обов'зкового оголошення війни, введення воєнного стану тощо.
