Блог | Що ж робити з Пенітенціарною службою?
Ну ОК, Мінюст зганьбився з своєю презентацією "реформи".
Але ви спитаєте – що ж дійсно треба зробити?
Необхідно змінити не вивіску та колір форми, а систему взаємовідносин персоналу служби та в’язнів, мінімізація корупційних ризиків і можливостей для порушення прав людини в установах. Не тільки документувати і саджати корупціонерів, а усувати самі можливості для корупції.
Взагалі при обговоренні змін у пенітенціарній роботі необхідно враховувати думку не тільки в’язнів, правозахисних організацій, та європейських експертів, але й думку громадян, які потерпіли від злочинів в’язнів, та які мають право та гарантії від держави на відшкодування завданої їм шкоди.
Читайте: До чого призведе ліквідація пенітенціарної служби
Отже:
-Передача системи медобслуговування до відання МОЗ.
В даний час лікарі підпорядковані тому ж керівнику, який відповідає за організацію відбування покарання. Це дозволяє начальникам колоній і СІЗО зловживати наданням або ненаданням меддопомоги.
Необхідно, щоб медпрацівники Були підпорядковані МОЗ, що дозволить уникнути виконання ними незаконних наказів (приховування побиття, ненадання меддопомоги, фальсифікація хвороб…). Також, в такому разі, меддопомога в'язням не буде відрізнятися від стандартів її надання всім громадянам України.
-Зміна принципу оцінки можливості умовно-дострокового звільнення на незалежний від адміністрації колонії.
Зараз УДЗ застосовуєься судом за характеристиками, які надає начальник колонії. Йому не завжди це вигідно (матеріальна зацікавленість, необхідність в робочій силі…), тому його оцінка виправлення в’язня не є об’єктивною і неупередженою.
Треба, щоб оцінку ступеню виправлення робила опікунська комісія при облдержадміністраціях, куди б входили незалежні психологи, депутати місцевого рівня, представники громадськості, духовенство. Вони повинні приймати рішення про виправлення/невиправлення в’язня, та клопотати перед судом про розгляд цього питання.
- Врахування думки потерпілого при вирішенні питання про дострокове звільнення.
Хоча це і передбачено КПК України, зараз суди не повідомляють потерпілих про призначення дати вирішення цього питання.
-Відмова від централізованої закупівлі продуктів на всю систему у центральному апараті.
Тільки децентралізація та максимальна закупівля продуктів харчування у сільськогосподарських колоній самої служби.
-зміна системи організації харчування в’язнів на кейтерінг та аутсорс
Зараз в’язні готують собі самі, не маючи ні освіти ні досвіду. З тих продуктів, які централізовано закупляє корумпований центральний апарат ДПтСУ. Суми відкатів досягають 50 %.
Необхідно перевести харчування на закупівлю вже готових сніданків\обідів\вечерь. З урахуванням економії на відкатах, зарплатах працівників харчоблоків, вартості енергоносіїв, крадіжок з харчоблоків – вартість харчування в’язня буде приблизно такою ж як вартість харчування солдата.
-Надання держзамовленя підприємствам колоній.
Прийняття постанови КМУ про перелік товарів для обов’язкового держзамовлення виробництвам колоній дасть можливість завантажити підприємства, надасть роботу в’язням. Робота підприємств носить не тільки прибутковий характер, але і дозволяє в’язню перевиховуватись, покращувати свій побутовий добробут, відшкодовувати завдану потерпілим або державі шкоду.
Прибуток підприємств також буде направлятися тільки на покращення стану колоній.
-Надання можливостей засудженим придбавати додаткові блага (покращене харчування, Інтернет, кабельне ТВ та ін), але тільки за рахунок зароблених в колонії грошей.
Можливість придбання додаткових благ тільки за зароблені кошти буде стимулювати в’язня до праці та заробляння грошей.
Дана пропозиція можлива лише при завантаженості установ роботою, отже йде в комплексі із держзамовленням (див. вище)
- Вирівняння балансу між правами та обов’язками засуджених і ув’язнених.
- Вирівняння балансу між правами та обов’язками персоналу.
В даний час, внаслідок не продуманих та шкідливих змін у кримінально-виконавче законодавство останніх років, вони вкрай розбалансовані та призводять до безвідповідальності та зацікавленості в корупції і персоналу і в’язнів.
-Гідна оплата роботи персоналу.
Не менше, а навіть трохи більше ніж в поліції. Зараз на оботу в ДПтСУ йдуть за остаточним принципом - ті, хто не зміг пройти ні в СБУ, ні в ЗСУ, ні в Поліцію ні в інші правоохоронні органи, або їх звідти вигнали! Рівень знань, відповідальності та підготовки вкрай низький. Хоча саме співробітники ДПтСУ щоденно контактують із злочинцями та повинні їх перевиховувати. Зарплати ж в них зараз мінімальні.
-Побудова ефективної системи пробації – "нагляду на волі" (мінюст повинен був її запустити ще минулого року, але не розуміє що це таке)
Саме система пробації дасть можливість не саджати в тюрми таку кількість людей. Ті хто не зовсім зіпсований – зможуть перебувати під наглядом на свободі.
-Введення поняття "приватна тюрма"
Дасть можливість перекласти частину функцій держави по забезпеченню в’язнів на приватний бізнес. Стосується тільки установ відкритого типу!!!
-Збільшення норм мінімальної площі для розміщення засуджених та ув’язнених.
В СІЗО це повинно бути не менше 4 м.кв. на людину (зараз 2,5 м.кв.)
-Поступове перепланування колоній з казарменої системи на блочну (по 2-4-6 осіб в приміщені).
Тільки перебування в приміщеннях кімнатного типу, дає людині можливість відчути себе людиною та працювати над собою. Зараз в’язні перебувають в "бараках" по 30-60 чоловік, де не йдеться про приватність взагалі.
Це тільки першочергові кроки. Роботи попереду дуже багато.
