Блог | Яценюк не може формувати Уряд. Це узурпація
Головним позитивним сигналом на початку переговорів коаліціантів стало те, що партії переможці, Блок Петра Порошенка та Народний Фронт підтримали європейський формат формування коаліції та Уряду, на основі порядку та регламенту коаліційної Угоди.
Перші пропозиції щодо імплементації цілого пакету реформ в рамках коаліційного контракту було запропоновано Президентом Порошенко, потім з ініціативою доповнення документу окремими законопроектами виступив пан Яценюк. І як не дивно, особливих суперечностей в цих двох документах не має, тому ми можемо говорити про відсутність принципових протиріч. Однак. Першим кадровим ультиматумом на початку створення коаліції було те, що саме представники Народного Фронту висунули Президенту ультиматум, в якому говорилось про без альтернативність кандидатури А.Яценюка на посаду глави Уряду, тоді, як команда Президента наполягала на формуванні уряду за європейським принципом, а не партійними квотами. Це стало однією з перших розбіжностей. Кадрова політика присутня, і за моєю інформацією, саме представники Народного Фронту актуалізують кадрове питання в ході переговорів.
Читайте:Телетайп. Порошенко, Яценюк и примкнувший к ним Ляшко — коллективный Троцкий
Для успішного завершення консультацій щодо створення коаліції та формування уряду, має бути визначений чіткий регламент відносин уряд-парламент. Переговірникам необхідно вирішити питання підпорядкування силового сектору, адже в момент зовнішньої загрози це питання перше порядку денного. І тут я дозволю собі висловити точку зору, що силовим сектором: МВС, ГПУ, СБУ, МОУ – повинне мати єдиний координаційний центр під патронатом Президента, головнокомандувача.
Читайте:Луценко рассказал, когда парафируют проект коалиционного соглашения
Всі останні питання, а це питання реформ, мають не 5, а цілих 13 пунктів досить актуальні, щоб виділяти першочерговість.
1. Президент пропонує наступні кроки трансформації держави:
2. Оновлення влади та антикорупційна реформа;
3. Судова реформа;
4. Децентралізація та реформа державного управління;
5. Реформа правоохоронної системи;
6. Реформа системи національної безпеки та оборони;
7. Реформа охорони здоров’я;
8. Дерегуляція та розвиток підприємництва;
9. Реформа енергетики та енергозалежність;
10. Реформа ЖКГ;
11. Реформа фінансового сектору;
12. Інфраструктура і транспорт;
13. Реформа сільського господарства;
14. Соціальна та гуманітарна сфера.
Всі ці заходи підтримуються основними учасниками переговорів, і Народний Фронтом також, після того, як Президент задовольнив амбіцію А.Яценюка заради єдності демсил. А щодо другорядних гіпотетичних членів коаліції, то наприклад Батьківщина та Радикальна Партія, окрім вузького політичного інтересу та посад.
Читайте: Балога попросил не пугать Яценюка и опроверг слухи о своем назначении на пост министра
Яценюк та його партія впринципі не може формувати Уряд, бо переконливим переможцем виборів є не Народний Фронт, а Блок Петра Порошенка, яка налічуватиме двоє більше членів фракції, ніж у Яценюка. Тому, віддавати контрольний пакет Арсенію Петровичу - надто ризиковано для країни, тому, по кожному міністерському кадру має бути консенсус всіх учасників коаліції, БПП, НФ та Самопоміч, яка, до речі, виступає в ролі третейського судді. Хочу на завершення додати. Що вперше в історії Української політики, Президент без особливого занепокоєння підтримує кандидатуру на пост глави уряду партнера заради парламентської консолідації, а не попередніх домовленостей, як це було в тандемі Ющенко-Тимошенко, Янукович-Азаров. Тобто, успіх коаліції залежить від Яценюка. Якщо він буде поступатися амбіціям, якщо він не буде блокувати інтереси найбільшої пропрезидентської фракції, є надія, що українці обрали якісний парламент. Щодо планів Ляшка та Тимошенко. Не думаю, що наприклад, у Тимошенко є погляди на міністерські посади, враховуючи її фактичний програш на виборах, однак, претендувати на посади за призначенням в місцевих органах влади вона може. Що стосується Ляшка та його партії, це сила популістів, і вони просять багато і багато, але можуть обмежитись віце-спікером парламенту.Олег надто амбітний, та формувати парламентську консолідацію він не зможе. Хоча, від нього можна всього очікувати. Не традиційний він політик.
