Блог | Політв'язень Костенко: рука повністю неробоча, пальці ледве рухаються
Ситуація із неналежним лікуванням зламаної ФСБшниками руки Олександра Костенка уже досить тривалий час доволі серйозна. Рука повністю неробоча, пальці ледве рухаються, навіть візуально вона набагато тонша за здорову. Лікарі прописали велику кількість ліків, із яких він отримає тільки частину і то після кількох годин простоювання у черзі. А також призначили Олександру планове ендопротезування після звільнення, тобто провести його можна буде тільки через кілька років. Від ліків в Олександра "сіла" печінка та нирки, він страждає від сильних болів, йому колють обезболюючі. Після останнього візиту матері йому навіть почали погрожувати її безпекою. Мати Олександра сама перенесла інсульт, тож і її здоров’я далеко не в найкращому стані.
Загалом, порушення права на медичну допомогу типова практика для ув’язнених зі списку LetMyPeopleGo, який веде ініціатива Євромайдан SOS. Можна згадати і категоричне небажання визнати та лікувати проблеми із психічним здоров’ям Станіслава Клиха, які почалися після тривалої ізоляції та застосованих до нього тортур. І те, що вже кілька місяців до Ахтема Чийгоза не допускають незалежних від пенітенціарної системи лікарів. І останнє кричуще - запроторення Ільмі Умерова до психлікарні для проведення примусової психіатричної експертизи. І це відразу після госпіталізації прямо із зали суду у передінфарктному стані. І попри те, що рішення про її проведення досі не вступило в законну силу та оскаржується адвокатами. Належної медичної допомоги він не отримує, тож стан його здоров’я погіршується.
Читайте: Письмо Олега Сенцова: не надо нас вытягивать любой ценой
Умови у російських тюрмах є своєрідною метафорою на стан дотримання прав людини в самій Росії. Тож щоб просто витримати усі "радощі" тюремного побуту треба мати досить міцне здоров’я. Навіть у фізиці, щоб пітримати тіло у його першопочатковому стані треба докладати значних зусиль. А що вже казати про людей, які потрапляють за грати із хронічними хворобами або після застосованого до них фізичного насилля.
У цілому ряду випадків ненадання медичної допомоги є прямим порушенням статті 3 Європейської конвенції з прав людини та прирівнюється до катування та жорстокого поводження, на що мали б звернути уваги конвекційні механізми Ради Європи. І такі звернення від адвокатів до Європейського суду з прав людини по цим та іншим питанням в рамках термінових процедур надходять. Як буде реагувати на них Росія – питання відкрите.
Поле для роботи досить широке. Насамперед для спільних зусиль МОЗу, МЗС та Мін’юсту із залучення до вирішення цієї проблеми міжнародних медичних та психіатричних асоціацій, які б дали фахову оцінку методам каральної психіатрії, організації міжнародних медичних місій, які б відслідковувати стан здоров’я та ефективність лікування, інформаційної підтримки дій адвокатів, які скаржаться на застосування тортур до їх підзахисних. Можливість отримати медичну допомогу російська влада давно використовує для тиску на ув’язнених, аби були "посговорчивей". Ми вже мали прецедент із допущенням до Наді Савченко у російську тюрму лікарів із Німеччини. Належить зробити його практикою.
