УкрРус

Ціна поразки

Сьогодні нам слід діяти з максимальною відповідальністю, бо ціна питання – зависока. Військово-політична поразка в протистоянні з Росією неминуче обернеться для нас національною катастрофою, порівнянною за масштабами з Голодомором, - пише Юрій Костюченко у своїй колонці на Еспресо.

Останнім часом процедура оцінки ризиків військового характеру для нашої території стала рутинною. За сукупністю формальних індикаторів доводиться констатувати, що на сьогодні, власне вперше з часу "гарячого" періоду квітня-травня, чітко простежується тенденція зростання ризиків масованого військового вторгнення. Тобто, знову є формальні підстави припускати, що кремлівська авантюра все-таки закінчиться спробою "остаточного вирішення українського питання" силовими методами.

Сьогодні ми вже досить підготовлені і зрілі, щоб обговорювати будь-які загрози. А перед лицем саме цієї загрози є сенс чітко розуміти, з яким противником ми маємо справу.

З іншого боку, є теми, обговорювати які, напевно, не варто - настільки складними з етичної точки зору вони є. Наше суспільство і так ледь балансує на межі сповзання в ненависть. Додаткове формування образу ворога, здавалося б, ні до чого. Проте, недооцінка супротивника, в тому числі, невірне уявлення про його цілі і шляхи їх досягнення, може виявитися фатальною помилкою.

Для того, щоб зрозуміти, що на нас чекає в разі поразки, можна не поглиблюватися в спогади про звірства армії Муравйова або архіви часів Голодомору. Досить проаналізувати пропозиції сучасних наближених до Кремля "політологів" про "денацифікацію" України і "повернення українців в сім'ю триєдиного російського народу". Спектр на жаль, досить одноманітний: від знаменитого дугинського "вбивати, вбивати, вбивати" до тези про "невиправність всіх українців у віці старше 5 років". Якщо порівняти ці пропозиції з поширенням протестної активності в листопаді 2013 - лютому 2014, можна дійти висновків про приблизну кількість українців, що заважають встановленню "руського миру".

Розрахунки такого роду зокрема показують, що в разі масованого вторгнення і подальшого військового захоплення України російськими військами, кількість біженців складе не менше 2 мільйонів осіб протягом першого року окупації. Крім того, для забезпечення необхідного рівня лояльності, в період до двох років окупаційним адміністраціям потрібно буде знищити від 600 до 800 тисяч осіб, - найбільш національно свідому частину населення. Ще від 4 до 8 мільйонів чоловік необхідно буде репресувати. До 15 мільйонів осіб будуть обмежені в правах. Іншого способу забезпечити лояльність на окупованій території в умовах, що наразі склалися, не існує.

Наведені цифри - та ціна, яку нам доведеться заплатити за нашу можливу поразку. Варто зазначити, що в сьогоднішніх умовах ця поразка може бути обумовлена в основному нашими внутрішніми причинами – взаємною відокремленістю, інституціональною слабкістю, соціальним розпадом.

Всі мають сьогодні розуміти: військово-політична поразка неминуче обернеться для нас національною катастрофою, порівнянною за масштабами з Голодомором.

Говорити про це слід для того, щоб усі чітко усвідомлювали сьогоднішній рівень зовнішніх загроз. Правильна ідентифікація загроз - необхідна умова вибору вірних стратегій безпеки.

При цьому, події останніх місяців дають підстави припускати, що в нас є досить внутрішніх і зовнішніх ресурсів, щоб протистояти наявним загрозам. Наше суспільство досить різноманітно, щоб пропонувати різнопланові відповіді, але при цьому й досить консолідовано навколо загальних європейських цінностей, щоб зберегти необхідну єдність перед лицем агресора. Так чи інакше, ані паніки, ні страху, ні відокремленості, ні розгубленості ми дозволити собі сьогодні не можемо…

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги