УкрРус

Медведєв після Путіна?

Думки матеріальні.

Давайте спробуємо собі уявити, що Путін помер. Загинув в автомобільній катастрофі. Чи в авіакатастрофі. Чи його вбив офіцер охорони, який потім виявився нашим розвідником і був представлений до звання Герой України. Або банально Путін вдушився, як невдалу спробу свого часу зробив Буш-молодший. Зрештою, диктаторам не обов’язково чекати на святкування свого столітнього ювілею в колі правнуків, які ждуть-не діждуться коли предок відкине копита.

Так ось, після смерті Путіна, за російською Конституцією, обов’язки президента виконує прем’єр-міністр. Я не впевнений, що це буде саме Медведєв, бо йому вже давно шукають заміну і ніяк не можуть знайти. Упродовж трьох місяців після смерті Путіна мають відбутися президентські вибори – і тут ще не факт, що керувати Росією в наступні шість років буде той же Медведєв.

Читайте:Путин в Астане скажет Назарбаеву и Лукашенко: "Дернитесь - зарежу!"

Але зупиняємося все-таки на Дмитрові Анатолійовичу. Якщо сказати, що це клон Путіна – значить, нічого не сказати. Він мислить так само і в тому ж напрямку, що і його патрон. Сподіватися на зміну розуміння ситуації в Україні не доводиться. Єдине, що Медведєв може грати для Заходу роль доброго поліцейського на відміну від поганого поліцейського Путіна.

Смерть Путіна неодмінно викличе сплеск у стані опозиції. Але його буде недостатньо для Березової революції в Росії. Все-таки російські опозиціонери, за невеликим винятком, - прихильники еволюційного, а не революційного розвитку країни. Ось Навальний, наприклад, може взяти участь у президентських виборах. Ясно, що не переможе, але вкотре підтвердить, що Крим по праву належить Росії. Так що нам, українцям, все одно, хто керуватиме Росією, - ставлення до нас не зміниться, а російська демократія звично закінчується на українському питанні.

Читайте:Если Немцова убили кадыровцы, где гарантия, что они не убьют Путина?

Але ми ще не сказали про російських "яструбів". Я боюся, що смерть Путіна припишуть ЦРУ і СБУ, а звідси настане жорсткість і жорстокість у веденні бойових дій в Україні. Медведєв з його дитячим лепетанням пролетить, як фанера над Парижем, уступивши місце якомусь там Жириновському, Наришкіну, Рогозіну чи Іванову. Готових погриміти ядерною зброєю в Росії чимало, а ось миротворців чи анти-сталіністів – обмаль.

Все, що не робиться, - до кращого. Нам треба буде просто пережити перехідний період від смерті Путіна до чогось невідомого і невизначеного. Переживемо. Не вперше.

Думки матеріальні.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги