Блог | Офшори, глобалізація та гріхи світових еліт
Цунамі офшорного скандалу продовжує огортати планету. У причетності до офшорних схем вже звинуватили діючих і колишніх президентів та прем'єр-міністрів, коронованих осіб та диктаторів, знаменитих спортсменів і керівників міжнародних спортивних асоціацій, провідних банкірів та бізнесменів.
Світовий істеблішмент наздоганяють його гріхи епохи глобалізації та постмодерну. Епохи, коли національні та моральні цінності почали втрачатися, а значну частину еліт охопила новітня "золота лихоманка" в поєднанні з почуттям зверхності, цинізму та презирства до "народних мас".
Що поєднує таких різнорідних фігурантів нинішнього скандалу як президенти Росії, України та Аргентини, прем’єр-міністри Ісландії та Великобританії, король Саудівської Аравії та сирійський диктатор Асад, світові футбольні зірки Ліонель Мессі та Мішель Платіні? Як і у випадку численних банкірів та бізнесменів – це, передусім, зверхній цинізм та примітивна жадібність.
У лихоманці неоліберальної глобалізації космополітизовані еліти побачили свій унікальний шанс на надприбутки та швидке збагачення. В результаті відірвались від своїх народів та втратили своє коріння, моральні орієнтири і відчуття реальності.
Офшорні схеми приховування прибутків та ухиляння від сплати податків в своїх країнах – лише один з інструментів того, щоб урвати додатковий куш.
Фінансові піраміди та фондові бульбашки, деіндустріалізація та втрата робочих місць, занепад національного виробництва, непідйомна закредитованість держав, компаній і домогосподарств, хронічні дефіцити держбюджетів у розвинених країнах світу – наслідки неоліберальної глобалізації в інтересах розбещених і корумпованих еліт, що втратили відповідальність перед своїми громадянами.
Як свідчать економічні дослідження, останні 25 років зростання світової економіки принесли очевидний виграш світовим елітам і багатим загалом, що примножили свої багатства в рази. А також бідним масам населення Китаю та Південної і Східної Азії, де сотні мільйонів людей завдяки інноваційній індустріалізації піднялися з бідності до рівня вже наближеного до середнього класу розвинених країн.
Натомість найбільше втратив саме європейський та американський середній клас, реальні доходи та рівень життя якого десятиліттями були практично заморожені, а сам він почав розмиватися і скорочуватися. Його очікувала багаторічна соціально-економічна стагнація та втрата перспективи, і це на фоні бурхливого розвитку та зростання, передусім, у Азії.
Саме тому політичні еліти демократичного світу нині постали перед новим явищем – втомленим, злим і роздратованим виборцем. Виборцем, який втрачає довіру до своїх еліт, який підозрює їх в корупції, зраді та піклуванні лише про власні егоїстичні інтереси. Виборцем без надії на покращення свого життя в рамках нинішнього статус-кво, а отже готовим слухати альтернативні ідеї та пропозиції, якими б незвичними вони не здавалися ще деякий час тому.
Звідси підйом так званих "популістичних" рухів в Європі та переможна хода на президентській кампанії таких нетрадиційних кандидатів у президенти США, як "сильна особистість" Трамп у республіканців та соціаліст Сандерс у демократів. Які обидва з абсолютно протилежних, крайніх політичних позицій знаходять підтримку у багатьох середніх американців, які втомилися від десятиліть безвідповідальності та егоїзму політичного істеблішменту.
Тож і панамський офшорний скандал, який прийшов як ще один землетрус для еліт, знайшов благодатний ґрунт для тривалого обурення з боку звичайних громадян у демократичному світі і матиме довгострокові наслідки. Історія в чергове свідчить, що за все треба зрештою платити. А ретельно приховане може несподівано стати явним.
Переконаний, що Україна в цьому відношенні є частиною світового тренду. Більше того, в нас ці проблеми та виклики посилені в рази. В Україні потреба в новій відповідальній і дієздатній еліті є питанням національного виживання. Питанням життя і смерті нації.
Кому прийти на заміну нинішнім космополітичним мародерам та компрадорам від влади і бізнесу – вирішуватиме український народ. Сподіваюся, що вибір зрештою впаде на тих, для кого моральні цінності та національний інтерес – це не риторика, не маніпуляція і не порожній звук.
На тих, хто має стратегічне бачення шляхів радикального прориву нашої країни до гідного сучасного життя та рішучість і волю його реалізувати.
