УкрРус

Український агросектор на шляху реформ: здобутки та перспективи

Від початку своєї роботи команда Міністерства аграрної політики поставила перед собою чітку мету – перетворити вітчизняний агросектор на провідну галузь української економіки. Та з огляду на складний контекст – падіння виробництва, девальвацію нацвалюти, втрату територій, торгові війни з Росією, здешевлення світових цін на продовольство тощо, - мало хто вірив у реалізацію наших амбітних цілей. Не дивлячись на це, сьогодні є всі підстави стверджувати, що у тісній співпраці з нашими виробниками ми гідно впоралися з поставленими завданнями.

На даний момент сільське господарство є лідером національної економіки, частка якого у загальному експорті України становить 38%. За підсумками минулого року ми отримали рекордне зовнішньоторговельне сальдо по аграрній продукції - +11 млрд. дол. США. Як наслідок, у 2015 році агросектор забезпечив ВВП країни на 12%. Це дозволило не лише гарантувати продовольчу безпеку, а й зберегти фінансову стабільність в Україні. Глибоко переконаний, що такі досягнення стали можливі завдяки проведеним МінАПК реформам у галузі. Більше того, вважаю, що впроваджені структурні зміни в агросекторі дадуть змогу досягти нових рекордів у поточному році.

Насамперед, треба сказати, що нам вдалося вистояти в торговельній війні з Російською Федерацією. Зокрема, мова йде про інтенсивне освоєння нових ринків та розширення експортної номенклатури товарів українського виробництва. Нині ми постачаємо свою продукцію в понад 190 країн світу. При цьому лише за 2015 – початок 2016 року майже 300 підприємств м’ясо-молочної галузі отримали доступ до ринків 11 країн, серед яких Китай, Ізраїль, Єгипет, ОАЕ та ін.. Також цього року було досягнуто домовленостей про поставки української аграрної продукції до Ірану.

Передовиками галузі залишаються виробники зернових культур, за обсягом експорту яких Україна входить до трійки світових лідерів. Минулого року наші аграрії експортували майже 35 млн. тонн зернових, план на поточний маркетинговий рік – понад 36 млн. тонн, що має стати рекордним показником за історію Незалежності. Задана планка є цілком реальною, оскільки вже станом на тепер експортовано та підготовлено до експорту більше 32 млн. тонн зернових.

Інтенсивність розвитку сільського господарства в Україні засвідчує доволі висока рентабельність агровиробництва: У 2015 році сільськогосподарські підприємства отримали рекордну суму чистого прибутку – майже 90 млрд. грн. (2015 році - 35 млрд. грн). У доларовому еквіваленті, чистий прибуток у 2015 році становив $ 4,1 млрд., тоді як у 2014 – 3 млрд. Таким чином, в 2015 році прибуток зріс у гривні в 2,5 рази, в доларах США - в 1,4 рази. Зазначені показники дозволили отримати найвищий за останнє десятиріччя рівень прибутковості сільського господарства – 45,9%.

Цей результат став наслідком спрощення умов ведення бізнесу, передусім, впровадження дерегуляції та заходів по боротьбі з корупцією. До речі, саме антикорупційна діяльність в аграрній галузі визнана міжнародними експертами Transparency International однією з найбільш ефективних у порівнянні з іншими галузями економіки.

Одним з ключових напрямів роботи Мінагропроду залишається пошук і залучення інвестицій у сільське господарство. Так, протягом минулого року в агросектор було інвестовано близько 1 млрд. дол. Натомість у 2016-му цей показник планується збільшити удвічі – завдання непросте, але нам є чим зацікавити інвесторів. Загалом же на сьогодні іноземні інвестиції надходять у галузь більш як із 60 країн світу, 80% з яких – це країни Європейського Союзу. Отже, можна говорити, що не лише Україна прагне закріпитися на європейському ринку. Європейський бізнес так само бачить перспективу в розвитку українського агровиробництва, і готовий вкладати в нього свій капітал.

Говорячи про інвестиційні проекти, не можу не згадати і про нещодавно відкриту першу чергу зернового терміналу ТОВ "СП Рисоіл Термінал" в Іллічівському порту. Risoil Terminal– це найбільший експортно-імпортний наливний термінал в регіоні Чорного моря, якому відведена головна роль в експорті вітчизняної нерафінованої соняшникової олії.

Крім завдань, над якими Міністерство працює в будь-яку пору року, нині велика увага сконцентрована на сезонній роботі – проведенні посівної кампанії в Україні. За останніми даними, посів ранніх ярих зернових проведено на площі 2 млн гектар, або понад 82% до прогнозу. З посівом ранньої групи зернових вже впорались на Хмельниччині, наближаються до завершення й інші області. Крім того, розпочато посів технічних культур, зокрема цукрових буряків (69%) та соняшнику (12%). Щодо озимих зернових, то обстеження посівів показує, що із посіяних 7,1 млн га загинуло лише 2%. 5,4 млн га озимих знаходяться в доброму та задовільному стані.

Що стосується підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей, то ярі зернові та зернобобові культури посіяні тут відповідно на 38% та 23% прогнозованих площ. Поряд із проведенням робіт у зазначених областях маємо складнощі із фінансовим забезпеченням, які викликані стриманим кредитуванням банками сільгосптоваровиробників, додатковими логістичними витратами на реалізацію вирощеного врожаю та вищою ціновою пропозицією на матеріально-технічні ресурси. Тож, аби мінімізувати втрати аграріїв цих областей, Мінагрополітики шукає додаткові шляхи їх забезпечення обіговими коштами.

Для того, щоб повністю виконати план весняно-польових робіт у 2016 році, аграріям необхідно 79,2 млрд грн., що на 17% більше, ніж у 2015 році (67,6 млрд грн.). Подорожчання посівної відбулося, насамперед, за рахунок зростання цін на паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива. При цьому 66,6 млрд. грн. – це власні кошти аграріїв, в той час як ще 12,3 млрд. грн. планується покрити за рахунок кредитів.

Говорячи про фінансування агросектору, треба відзначити, що в минулому році Мінагрополітики вдалося залучити на підтримку малого та середнього бізнесу близько 10 млрд грн. Зокрема, виділені державою 300 мільйонів гривень бюджетних коштів на компенсацію ставок за кредитами дозволили 3 600 малих та середніх виробників отримати пільгове кредитування на суму 7,8 млрд гривень. Також у 2015 році було розпочато та реалізовувалось близько 15 проектів міжнародної допомоги на суму майже 2 млрд грн. Їх спрямування – підтримка фермерства та кооперації у плодово-овочевій та м'ясо-молочній галузях. Хочу наголосити, що в 2016 році плануємо збільшити цю підтримку вдвічі, до 20 млрд гривень. Тобто, збільшити підтримку за рахунок 12 млрд грн. кредитних коштів від Європейського інвестиційного банку.

У процесі виконання покладених на нього завдань, Мінагрополітики систематично вело діалог з представниками бізнесу, з іншими міністерствами, відомствами та гілками влади. Особливо актуальним на даному етапі є співпраця з парламентом. Зокрема, вкрай важливо, аби Верховна Рада найближчим часом ратифікувала угоди та ухвалила ряд розроблених Міністерством законопроектів. У першу чергу, мова йде про законопроект №2739, який сприятиме стабільному розвитку галузі виноробства, законопроект №3808, покликаний створити умови для подальшого розвитку вітчизняної галузі виробництва дитячого харчування, законопроект №3383, що забезпечить стабільне фінансування та розвиток рибогосподарського комплексу держави тощо.

Насамкінець, хочу наголосити, що всі ці та багато інших важливих напрацювань були б неможливими без наполегливої професійної роботи команди Мінагропроду. Ми започаткували незворотні зміни в агросекторі і добилися перших успіхів завдяки цим перетворенням. Нам вдалося на практиці показати, що реформи в сільському господарстві працюють, і справа лише за щоденною сумлінною роботою кожного з нас – від тракториста до Міністра. Закладений фундамент змін є правильним і надійним, однак справа розбудови українського агросектору ще далека від завершення. Тому все тільки починається.

СМОТРИТЕ ВИДЕО ПО ТЕМЕ:

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги