УкрРус

Черговий злочин афериста Семенченка

Найвідоміший український аферист Костя Грішін на своїй фейсбук-сторінці повідомив, що він, начебто, виграв у мене позов і суддя Києво-Святошинського суду Ковальчук 30 червня 2016 року винесла рішення, яким визначало Костю чистим перед законом. Шахрай забув, щоправда, сказати, що останнє засідання по справі відбулось 18 квітня, по завершенні цього судового засідання прямо в залі суду на мене був вчинений напад – за повного сприяння судді Ковальчук та в її присутності.

Зрозуміло, що зразу ж мною було подана заява про відкриття кримінального провадження, а також заява про відвід судді. Окрім того, скарга щодо судді попрямувала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Більш ніяких судових засідань у справі не було.

Але найцікавіше, що була встановлена особа нападника. Виявляється, цей пан на прізвище Іванов є членом банди Семенченка й був арештований ще в січні 2016 року за злочин, скоєний у зоні АТО. На момент першої появи в суді він, згідно з документами, рахувався в слідчому ізоляторі. А на момент нападу був звільнений з-під варти у зв’язку з тяжкою хворобою й нездатністю самостійно пересуватись.

Тому я думаю, що суддя Ковальчук, яка попри заяву про відвід виготовила для Грішіна судове рішення, дуже скоро позбудеться мантії. А на це рішення, зрозуміло, буде подана апеляція з проханням розглянути справу по суті через неправосудний склад суду першої інстанції.

Подаю нижче заяву про відвід судді Ковальчук від 25 квітня 2016 року, де викладається фабула чергового злочину, скоєного Грішіним.

***

У Києво-Святошинський районний суд Київської області

вул. Мельниченка, 1, м.Київ, 03170

Відповідача:

БОЙКА Володимира Марковича,

у справу №369/105216-ц

ЗАЯВА ПРО ВІДВІД СУДДІ

У Києво-Святошинському районному суді Київської області під головуванням судді Ковальчук Л.М. розглядається позовна заява Семенченка С.І. Позов поданий до мене, головного редактора Інтернет-видання "Ракурс" Примаченко О.М. та інформагенції "Обозреватель" (ТОВ "Золота середина") з вимогою спростування інформації, викладеної в моїй статті "Семен Семенченко: від звичайного шахрая до живої легенди".

У статті, зокрема, розповідалось, що позивач Семенченко С.І. – це, насправді, раніше засуджений громадянин Грішін Костянтин Ігорович, який за допомогою радника міністра внутрішніх справ України Геращенка А.Ю. 8 серпня 2014 року змінив з порушенням встановленого порядку прізвище та ім’я на Семенченка Семена Ігоровича, був прийнятий за підробленими документами до Національної гвардії України та утворив під покровительством керівництва МВС України організовану злочину групу, яка вчиняла й продовжує вчиняти тяжкі злочини.

Оскільки всі факти, викладені мною в оспорюваній публікації, повністю відповідають дійсності й зараз перевіряються Головною військовою прокуратурою в межах відкритого кримінального провадження, сторона позивача, вступивши в змову з суддею Ковальчук Л.М., вдалась до погроз фізичної розправи та приниження гідності відповідачів безпосередньо в залі судових засідань у присутності судді за її повного сприяння з метою не допустити надання мною доказів і примусити мене відмовитись від участі в судових засіданнях.

Перше судове засідання відбулось 18 березня 2016 року, при цьому адвокат Титикало Р.С., який представляє інтереси позивача Семенченка С.І., привів разом з собою в якості глядачів приблизно 15 осіб, частина яких була вдягнута в камуфляжну форму. Під час вказаного судового засідання суддя Ковальчук Л.М. оголосила перерву та видалилась у нарадчу кімнату для розв’язання клопотання в той час, як інші учасники справи, глядачі та секретар судового засідання залишились у залі. У цей момент глядачі стали погрожувати мені в нецензурній фізичною розправою за мої публікації про Семенченка С.І. Попри мої неодноразові звернення до секретаря судового засідання з вимогою негайно вжити заходи для підтримання порядку, секретар замість того, щоби викликати судового розпорядника, збігла. У зв’язку з цим я був змушений телефоном 102 повідомити про те, що відбувається, чергового поліції. Лише після прибуття наряду поліції погрози та образи на мою адресу припинились.

Особу одного з глядачів, який найактивніше погрожував відповідачам фізичною розправою, вдалось встановити. Ним виявився член очолюваної Семенченком банди на ім’я Іванов Андрій Олексійович, 16 червня 1965 року народження, зареєстрований: Київ, вул. Юрківська 40, кв. 20, який у цей момент повинен був перебувати в СІЗО як підозрюваний по кримінальному провадженню, внесеному 24.01.2016 в ЄРДР під №12016050710000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Іванов А.О. був затриманий 24 січня 2016 року на блокпосту №3, який розташований поблизу аеропорту м. Маріуполя, за спробу незаконного перевезення набоїв та зброї для очолюваної Семенченком С.І. банди. 25 січня 2016 року Іванову А.О. повідомлено про підозру, він був арештований судом і, по документах, утримувався під вартою з 25 січня по 28 березня 2016 року – тобто, на момент описуваних подій. 4 квітня 2016 року слідство зупинено у зв’язку з "хворобою підозрюваного".

Насправді цей Іванов А.О. був незаконно звільнений з-під варти значно раніше за хабар в сумі 12 тис. грн. Про це мені стало відомо зі слів кількох учасників мітингу, який з ініціативи Семенченка відбувся 1 лютого 2016 року під Адміністрацією Президента. Серед учасників мітингу особами, наближеними до Семененка, здійснювався збір коштів на "викуп" Іванова А.О. Як пояснювали ці особи, Семенченко заплатив свої 12 тис. грн. і тепер йому треба відшкодувати витрати.

З огляду на це 18 березня 2016 року в судовому засіданні, після виходу судді з нарадчої кімнати, у присутності співробітників поліції я зробив заяву, зажадавши від судді Ковальчук Л.М. забезпечити безпеку учасників процесу на території Києво-Святошинського районного суду Київської області. При цьому я підкреслив, що погрози фізичної розправи, які в залі судових засідань у зв’язку з моєю журналістською діяльністю неодноразово висловлювали особи, що прибули разом з адвокатом Титикалом Р.С., мають реальний характер.

За наявною в мене інформацією, Головна військова прокуратура наразі розслідує кримінальне провадження за фактом вчинення Семенченком С.І. та особами з його оточення тяжких злочинів у складі озброєного злочинного угруповання: викрадення людей, пограбування житла, вимагання грошових коштів і матеріальних цінностей. У зв’язку з цим потерпілі та свідки в цьому кримінальному провадженні, яких я особисто знаю і з якими я спілкувався при підготовці своїх статей про діяльність Семенченка С.І., зараз перебувають під програмою захисту учасників кримінального процесу й фігурують у матеріалах кримінального провадження під вигаданими прізвищами.

Але суддя Ковальчук Л.М. попри очевидну загрозу життю й здоров’ю відповідачів, відмовилась вживати будь-які заходи для підтримання порядку в приміщенні суду, мотивувавши це тим, що події, які відбуваються в залі судових засідань у той час, як оголошена перерва, суду не стосуються.

У наступне судове засідання 18 квітня 2016 року адвокат Титикало Р.С. знову прибув у супроводі кількох осіб – це були ті ж самі люди, що погрожували мені та нецензурно висловлювались у залі судових засідань 18 березня 2016 року, зокрема Іванов А.О. Вказані особи діяли явно за домовленістю із суддею Ковальчук Л.М., оскільки встановили в залі судових засідань штатив, на якому закріпили відеокамеру, і здійснювали фіксацію судового процесу без дозволу головуючого. При цьому суддя Ковальчук Л.М. не звертала на це увагу.

Громадяни, які прийшли разом з адвокатом Титикалом Р.С., заважали розгляду справи, щось викрикували під час судового засідання, ходили по залу, розмовляли з адвокатом Титикалом Р.С., у зв’язку з чим я неодноразово звертався до судді Ковальчук Л.М. з проханням підтримувати порядок під час судового засідання.

У судовому засіданні 18 квітня 2016 року я встиг лише заявити клопотання про витребовування доказів і допит свідків. Після того, як суддя Ковальчук Л.М. оголосила перерву, Іванов А.О. кинувся до мене – прямо в залі судових засідань у присутності судді Ковальчук Л.М., став плювати мені в обличчя та в нецензурній формі погрожувати мені розправою за мої публікації.

Суддя Ковальчук Л.М., діючи явно за попередньою змовою зі стороною позивача, замість того, щоби негайно викликати поліцію та вжити заходи до припинення злочину, вийшла з зали судових засідань і спробувала зачинитись у приймальні голови суду, яка знаходиться поруч з залом судових засідань на другому поверсі будинку суду. Після того, як я зайшов до приймальні голови суду й став вимагати викликати поліцію, Ковальчук Л.М. вискочила з приймальні, не звертаючи уваги на мої вимоги опустилась сходами на перший поверх і зачинилась у своєму кабінеті, доки на другому поверсі будівлі суду бешкетувала зграя хуліганів, що прийшли разом з адвокатом Титикалом Р.С.

Після численних погроз на мою адресу громадяни, що прибули разом з адвокатом Титикалом Р.С., покинули будинок Києво-Святошинського районного суду Київської області, невдовзі один з цих громадян повернувся, підійшов до нас з відповідачем Примаченко О.М. – у цей час ми ще перебували на другому поверсі будинку суду, оскільки вимагали від співробітників суду викликати поліцію – і знову висловив погрози й образи на нашу адресу у зв’язку з моїми публікаціями, розміщеними в Інтернет-виданні "Ракурс" (наступного дня я опізнав цього громадянина на фотографіях, оприлюднених у соцмережах, як учасника угруповання, яке разом з Семенченком С.І. вчинило спробу захоплення одного з приміщень Генеральної прокуратури України).

У цей час суддя Ковальчук Л.М. перебувала в своєму кабінеті, де вона зачинилась. На наші звернення припинити порушення громадського порядку інші службові особи суду, зокрема секретар судового засідання та ті особи, які перебували в приймальні голови суду, не реагували.

З викладеного вище можна зробити висновок, що суддя Ковальчук Л.М. навмисно відмовляється вживати заходи для забезпечення безпеки відповідачів та захисту їх гідності в приміщеннях Києво-Святошинського районного суду Київської області, цілеспрямовано заохочує погрози фізичної розправи на адресу відповідачів, допускає приниження їх гідності особами, які підозрюються правоохоронними органами в скоєнні інших злочинів, з метою залякати відповідачів і домогтись розгляду справи за їх відсутності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брали участь у розгляді справи й підлягає відводу в разі, якщо є обставини, які викликають сумнів у об’єктивності та неупередженості судді. Враховуючи, що за викладених вище обставин подальший розгляд даної цивільної справи під головуванням судді Ковальчук Л.М. становить загрозу життю та здоров’ю відповідачів, а сама суддя діє за явною змовою зі стороною позивача, на підставі ст.ст.20, 23 ЦК України я заявляю відвід судді Ковальчук Л.М.

БОЙКО В.М.

25 квітня 2016 року

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги