УкрРус

"Путіноїди" Праги

Багато чехів думають інакше, ніж їхній президент, однак є у Празі і чимало "путіноїдів", пише Юрій Винничук для "ТСН".

В інтернеті можна часом натрапити на міфи й легенди про те, як не люблять росіян на Заході, як їх відмовляються обслуговувати, зачиняють перед ними двері і т. д. Насправді не все так красиво. Окремі випадки, звісно, трапляються, але не так масово, як хотілося б. Недавно відкрився у самому центрі Праги ресторан "Ялта", в якому у списку "русскіх блюд" фігурують борщ і вареники. Ресторан значно дорожчий від багатьох пристойних чеських ресторанів, але нічого – народ йде. З 14 по 17 травня відбувалася Празька книжкова виставка, де була представлена також Україна. Росія, на диво, свого павільйону не мала, але була російська опозиційна ятка, де демонстрували матеріали з розслідування Бориса Нємцова. Це був доволі рідкісний виняток, коли путінська Росія проігнорувала такий захід. Бо щоразу, буваючи у Празі, бачу, як інтенсивно працює тут московська п'ята колона. У нас пишуть лише про президента Мілоша Земана, а тим часом політиків, які підтримують Росію і ширять вигадки про відсутність російських військ? значно більше. І це відчувається особливо тоді, коли хтось має інший погляд на події в Україні.

Скажімо, уповноважений уряду Чехії з питань енергобезпеки Вацлав Бартушка сказав у своєму інтерв'ю, що у Празі "пильно стежили за моделлю, яка використовувалася на сході України. Групи цивільних – чоловіки, жінки, діти – захоплюють адміністративні будівлі. Протягом двох днів вони озброюються, жінки і діти зникають, залишаються тільки озброєні люди. Якщо їм швидко вчинити опір, як це зробили в Одесі, де їх просто спалили, або в Дніпропетровську, де просто вбили і поховали біля дороги, то все буде спокійно. Якщо цього не зробити, то отримаєте війну. От і все". Ці фрази викликали скандал. Голова МЗС Чехії Любомир Заоралек заявив: "Неприпустимо, щоб співробітник МЗС говорив про спалення і вбивстві людей як про простий метод вирішення конфлікту" і назвав його заяву цинічною. Але то були квіточки, бо товариш Земан відреагував куди крутіше: він назвав висловлювання Бартушки фашистським.

А от Алекс Швамберк у "Novinkach", беручи коментар у Бартушки, в якому він намагався переконати, що насправді таких радикальних дій не підтримує, зробив маленьку, але суттєву правку. В словах Бартушки не було й слова про Правий сектор. Але на сайті читаємо: "У висловлюванні Бартушки не міститься згода з діями радикалів Правого сектору, які оточили прихильників Росії в Одесі і спалили". Таке ось ніби невинне уточнення, але як вдало пасує для кремлівської пропаганди! Не дивно, що й інше висловлювання Бартушки, де він порівнює Росію з гітлерівською Німеччиною, яка теж розширяла свій життєвий простір (Гітлер називав його Лєбенсраум), викликало обурення у окремих чеських політиків.

На щастя, більшість чехів думає інакше. Мої приятелі письменники Ігор Малієвський та Ярослав Рудіш перед поїздкою Земана до Москви на святкування 9-го травня надіслали листа Путіну, в якому принесли в дар президента Чехії: "Мы маленькая страна и ничего более ценного, чем наш президент, у нас нет. Однако, мы верим, что этот ислючительный дар из рук чешского народа Вы примете и оставите его себе". Ще двоє активістів – Якуб Мучка і Отакар ван Ґемунд – організували акцію "Даремне очікування" в аеропорту Праги, де зустрічають російські рейси з плакатами, на яких написані імена Політковської, Нємцова, Литвиненка й інших жертв путінської Росії, а також нашої Надії Савченко.

Та найбільшу лють російської "вати" викликає напис "В. В. Путин. Трансфер в Гаагу". Розмовляючи з людьми, які беруть участь у цій акції, переконуєшся, що ми не самі у нашому протистоянні з агресором. А їхня акція постійно поповнюється свіжими активістами і збирає усе більше прихильників. Разом з тим у Празі живе чимало "путіноїдів". Одна з продавчинь торгового центру "Паладіум" обізвала українців, які пікетували російське посольство, циганами, і плюнула у їхній бік. Апеляція до поліції, яка була свідком цього вибрику, не дала нічого. Поліція відповіла, що у слові "цигани" нема нічого лайливого. Відтак українці взялися тролити дівчину тим, що ходили у взуттєвий відділ, де та працює, і виводили її з рівноваги тривалим примірянням взуття та критикою її обслуги. Цей процес іще триває, тому фіналу поки що нема. Я спеціально відвідав "Паладіум", щоб подивитися на героїню українського тролінгу. Молода дівчина помітила мій уважний погляд – вона вочевидь уже навчилася вирізняти бандерівців – і, не чекаючи, поки я поцікавлюся яким-небудь взуттям, щось шепнула своїй колежанці і тихенько ушилася. А я тільки й хотів запитати: "А чьо там у хахлов-та?"

На завершення хотів би сказати кілька слів про виставку. Заслуга в тому, що Україна була представлена на ній, належить зовсім не нашій державі. Кошти зібрали місцеві патріоти і меценати, серед яких треба виділити Тараса Якубовського та отця Ярослава. Організатори забезпечили постійні акції, які збирали хоч і небагато слухачів, але в порівнянні з іншими павільйонами можна сказати, що життя тут буяло. Поруч була ятка Португалії, де панував просто мертвий штиль. Іспанці у перший день влаштували якийсь рух, виставивши вино, а потім теж поринули у свої теплі сни. Найбільші тлуми народу, звичайно, збирали чеські видавці. Особливістю цієї, як і багатьох зарубіжних виставок, є те, що дуже багато книжок продавалося з великими знижками. При чому книги з позначкою "sleva" ("знижка") увесь час поповнювалися, тож покупці довкола таких яток кружляли, як бджоли.

А ще цікаво, що тут було кілька відділів з букіністичними книгами, що на наших виставках взагалі ніколи не практикується. Беручи до уваги, який інтерес викликає Україна у зв'язку з російською агресією, український павільйон відгравав важливу пропагандистську роль. Адже підходило до нас і чимало чехів, які купували українські книжки, переважно альбоми, але траплялися й такі, що вивчали українську мову. Однак наше славетне Міністерство культури, як і у випадку з Венеційським бієнале, ушилося в тінь і вдало, що нічого культурнішого у світі, окрім АТО, не відбувається. Я розумію, у нас стан війни. Але Азербайджан теж перебуває у такому самому стані, однак його павільйони є на всіх поважних книжкових ярмарках.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги