УкрРус

Як в Україні будуть "прощати" банківські борги

На сьогоднішній день однією з проблем, яка стримує економічне зростання в Україні є відсутність кредитування реального сектору економіки. В основі цього лежать дві причини: стан банківської системи і стан позичальників. Банківська система нашої країни пройшла великий шлях реформування та очищення, акціонери взяли на себе нові зобов’язання по збільшення рівня капіталу. Окрім того НБУ збільшує систему банківського нагляду на предмет недопущення великих негативних процесів за рахунок неправильної оцінки і прийняття ризиків. Ця робота у банківському секторів проводиться вже протягом 1,5 року і вже наближається до завершення.

Але не дивлячись на те, що скорочується інфляція, падає облікова ставка НБУ, все одно наші банки не готові кредитувати діючі підприємства. Не так багато, за різних обставин, з'являється нових підприємств. Справа у тому, що підприємницьких інвестиційний клімат залишається несприятливим (приватизація не пішла, мало політичної волі, інвестори не поспішають відкривати нові підприємства і тп). Відповідно, нині в Україні залишаються діючі підприємства, з якими потрібно працювати. Втім ці підприємства, в результаті власної чи державної політики, девальвації, фінансової кризи і окупації частин території України (втрати ринків), знаходяться у складному фінансовому становищі. Їх сьогодні кредитувати неможливо. І якщо проаналізувати стан фінансових потоків, їхньої виручки буде не достатньо з попередніми фінансовими зобов’язаннями.

Що можна з цим зробити? Треба шукати механізми, які б допомогли скоротити заборгованість підприємств серед різного роду кредиторів, в тому числі і банківськими установ. І тут на допомогу приходить закон про реструктуризацію банківських боргів (звісно, ми маємо інший механізм – закон про банкрутство, але він не працює).

Ми бачимо, що протягом багатьох років банки не можуть повернути заставне майно (процес повернення заставного майна в Україні: 4-5 років мінімум, а в багатьох випадках і значно більше). Все це створює проблему кредитування і проблему в економічному зростанні і змін в країні в цілому.

Вивчивши досвід Великобританії і Туреччини, які створили новий інструмент, що дозволив боржникам запросити кредиторів сісти з ними і поговорити, ми вирішили створити схожу концепцію в Україні. Перевага такого механізму полягає в тому, що є визначена процедура в часі і є добровільне зобов’язання. Окрім того, позичальник або боржник повинен надати всю необхідну інформацію і план фінансового оздоровлення. Це дозволяє кредиторам піти на певні поступки (на реструктуризацію чи списання частини кредитів). Але такий процес можливих винятково для тих підприємств, які мають право на життя і які ведуть розумну політику.

За оцінками експертів, 25-35% підприємств в Україні зможуть скористатися таким механізмом. В цьому я бачу велику перевагу, адже це дозволить розв’язати низку існуючих проблем, які по-іншому вирішити не можна. Тобто, закривати підприємства, які ще мають перспективу працювати – не розумно. Якщо люди в світі скористались цим досвідом і він дав реальний поштовх для економічного розвитку, чому б і Україні не спробувати?

Звичайно, нині треба вирішити ще низку проблемних питань, які стосуються оподаткування, аби не вийшло так, що все що буде прощено чи реструктуризовано, буде позиціонуватись для податкової як вигода (відтак обкладатиметься податками). Тому зараз ми розробляємо низку заходів для змін у податкове законодавство. Ми хочемо, щоб всі інститути, які повинні забезпечити якісне функціонування цього закону були приготовлені. Ми хочемо дати Україні новий шанс.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги