УкрРус

Владу треба критикувати, щоб війну виграти?

Багато хто пригрожує пальчиком: "Ну-ну-ну владу критикувати. Війна ж на дворі! Не можна! Треба об"єднатися. Що ворогів мало?"

Яка війна? АТО у нас. Війна у нас в конвертах розписана, в сейфах захована під стосами паперів про право власності. Війна у нашої влади на словах. А на ділах війна лише у тих, хто втратив рідних і близьких, хто поранений, хто без дому залишився. Але ж їм, недалеким, як і мені, не збагнути, що це не війна, бо війна не дасть нам змогу отримувати міжнародну фінансову допомогу.

До речі, а чому не дасть? Це, окрім нашої влади чи насмерть переляканого ще з зими минулого року Пашинського, хтось ще підтвердив? Хтось первірив?

Ще був аргумент, що якщо війна, то військової допомоги не буде. Ага. А так - є. А якщо війна - то не буде. Логічно. Це теж хтось зрозумів, осмислив, підтвердив, перевірив?

Нехай наша влада війну війною назве спершу, а тоді ми подумаємо, чи можна її під час війни критикувати. Але я вже зараз можу сказати - ніщо не забороняє критикувати владу ні зараз, ні під час війни.

Ось постити чи публікувати те, куди наступаємо, де стоїмо, скільки загинуло я би не став. Але в цих питаннях, схоже, наша влада якраз і не проти, щоб писали, кричали, виступали.

Я вам понад це скажу: її, владу, треба критикувати, щоб війну виграти. Бо наша влада не воює. Не лише в сенсі відмови назвати війну вйною, але і в сенсі ведення бойових дій. Єдиний бойовий наказ - стояти насмерть. І не стріляти. За це теж не критикувати?

Нє, ви не подумайте, я багато читаю. Усі аргументи про те, що це вйною назвати не можна і крапка я вже чув. Але у мене ще й очі і мозок є. Тому я бачу і розумію, що поза "голову в пісок" не допомагає.

А ворогів в України дійсно багато. І не хотілось би, щоб серед них була ще й українська влада.

Тому, не соромтесь, критикуйте. Це наздоров"я виходить.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги