УкрРус

Гарні новини з окупованого Донбасу

47т

Повернусь до модної теми "програшу інформаційної війни" російським окупантам. Але ж насправді, ситуація не настільки вже й кепська, як деякі її намагаються представити.

Справа у тому, що саме явище інформаційної війни на багато ширше а ніж контрольовані новині ресурси і тотальна блокада альтернативної думки, що ми спостерігаємо зараз в тоталітарній Росії, хоча безумовно це дуже важливо і воно навіть десь є основою її результативності, чого знов таки не можемо заперечувати на прикладі вже згаданої тієї ж Росії.

Разом з тим, дуже показовим, як на мене, саме в цьому ракурсі був вчорашній виступ Президента країни, який заявив: "Завдяки працюючим підприємствам, середня заробітна плата в Маріуполі складає 7422 грн. Це друга в країні після Києва. Погляньте, яка заробітна платня зараз в Донецьку і відповідь проста: тому що з 1823 підприємств 1200 не працює, немає роботи, рівень безробіття і ціни зашкалюють, а зарплата жебрацька" – відмітив Порошенко.

Чому показовим? Та тому, що, саме "вата" в 2014 стала тією рушійною силою, яка повстала за Путіна і як не дивно, головним чинником для неї був кращий соціально-економічний стан, в якому тоді перебувала Росія, а через це і фактично у двічі вищі зарплати. Так от тепер, після "Путін прийди" і "війська приведи", вони отримали разючий контраст і це дуже показово і про це треба не те що говорити, про це треба кричати на кожному кутку Донбасу, щоб воно проникло до кожного серця цього самого "населення Донбасу".

Далі, декілька цікавих фактів, які стались протягом минулого тижня.

У тимчасово окупованому Луганську підірвали пам'ятник "захисникам ЛНР", який було в свій час відкрито за участю "самого" І.Плотницького. Пам’ятник, до речі не дуже то й постраждав, лише пошкодили "ноги" засланому козачку, але це насправді доволі таки показово і важливо. По-перше це говорить про те, що вибухівка була мінімальна, скоріш за все граната, яку в окупованому місті віднайти не є проблемою, а це, у свій час свідчить, що діяла ні яка не українська ДРГ, як люблять волати в таких випадках сепарська ватна маса, а саме отой простий люд, "народ Донбаса", до речі, ще одна їх улюблена фраза.

До речі, сам пам’ятник цікавий прапором. Лише хвора російська ментальність завжди ліпить Спасителя, що проповідував смирення та любов поруч із зброєю та вбивцями-окупантами, як символом зла та насилля, що в котре свідчить про абсолютно спотворене розуміння сутті християнства.

Ще приклад. В центрі Луганська студенти зробили фотосесію з Українським прапором. Цей факт набув чи не малого резонансу, бо ж мало того, що отой "сам Плотницький" обурено чихвостив, якогось там місцевого "мусора", який ніби то допустив таке неподобство, але, крім того, на це "бєзобразіє" миттєво відреагувала ще й "ватна громадськість", але так по радянському, так по дебільному, немов текст для Добкіна писали.

"Ветерани Вітчизняної війни та представники громадстськості "ЛНР" провели круглий стіл за участю студентів, що вирішили "погуляти" по центру Луганська з Українським прапором в комендантську годину – Фашизм, це заперечення будь якого інакомислення: людина має думати лише одне, що всі вороги, крім Гітлера, який представляв "чисту расу". От зараз так само і на Україні, коли фашисти прийшли", – підкреслив ветеран війни В.Трофименко. "Наші ці "українці", що захопили владу (в Києві), теж не терплять інакомислення. Це політичний фашизм зараз там", – пояснив він.

Тут навіть не треба коментувати, бо ж насправді все очевидно-вражаюче. "Всі окрім Гітлера", "представляв "чисту расу", "фашисти прийшли", "політичний фашизм" – черговий фейковий ветеран, а насправді ж просто "ватний", з’їхавши з глузду старий, який несе дурнуваті заздалегідь завчені фрази, але ж головне, що все частіше мешканці окупованих міст Донбасу заявляють про своє українство і ці заяви стають все зухвалішими.

По справжньому ж вражає мужність цих смільчаків, які в самому серці ворога викидають такі коники, а це, у свою чергу, свідчить лише про одне – Донбас й досі наш і ми обов’язково його повернемо, нехай обкрадений і злиденний немов жебрак, нехай сплюндрований та в злиднях, як невдаха-заробітчанин, але ж наш, але ж – Український і безумовно за ці роки значно порозумнішавший і без ватної прокладки, бо цих неборак просто за час війни повідстрілювали, як скажених псів, що забігли на чуже подвір’я поласувати сусідським добром.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги