УкрРус

Спиртові бунти, або Хто не хоче наведення ладу в галузі

  • Авто учасників мітингів
    Авто учасників мітингів

Довкола спиртової галузі завжди крутилися особи з сумнівною репутацією. Як показали вчорашні пікети під Кабміном та Міністерством агрополітики, спиртове питання не тільки криміналізоване, а й тонке. Як скальпель, як звук скрипки Страдіварі, як натяки у конфетно-букетний період, як комар до вітру. Якщо він, звичайно, перед цим не напився крові отруєного контрафактним спиртним. Саме випуск лівих партій спирту і виготовлення з нього фальсифікату з різними етикетками і стоїть за принадністю спиртової галузі для не чистих на руку ділків.

Від фальсифікату українці вимирають цілими весіллями, жертв підпільних гуралень більше, аніж загиблих на дорогах. Це – національна проблема, і навести лад з тими, хто випускає необлікований спирт, виготовляє підроблений алкоголь, і з тими, хто їх покриває на місцях, є одним із важливих завдань влади. На це направлені потуги Мінагрополітики та Мінекономіки, які намагаються жорстко наводити лад у цій сфері харчової промисловості. Економічно здорові підприємства підсилити кадрово, ті, хто на застарілому обладнанні не може виготовляти якісний спирт, утворив борги і працює на чиюсь кишеню, зупинити. Законодавство поки що не дозволяє виставляти спиртові ДП на продаж, проте Кабінет Міністрів вивчає досвід країн, у яких виробництво спирту – у приватних руках. Навіть найкращі українські спирти, виготовлені за радянськими стандартами і ГОСТами, за несуттєвими винятками, є нижчої якості за європейські аналоги. Українським горілчаним концернам доводиться докладати значних зусиль для покращення якості сировини і відсепаровувати кращі партії для виготовлення продукції на експорт. А ще конкурувати із засиллям бутлегерського фальсифікату у торговельній мережі. Тому проблема існує, і вибиванням дверей державних установ її не вирішити. Тут важливо не піти на поводу у різного штибу горлохватів під гаслами "С2H5OH – народу!", а й далі вичищати цю найсмердючішу авгієву стайню.

У середу, 16 березня, під Мінагрополітики прийшли з-під Кабміну близько сотні нібито працівників Угерського спиртового заводу Львівської області під керівництвом профспілкового лідера з мегафоном. Основним меседжем був намальований на плакаті заклик "Павленко, наведи порядок на Угерському спиртзаводі". Невдовзі актив протестувальників запросили до конференц-зали Мінагрополітики, де їх прийняли заступник Міністра Інна Гребенюк і Володимир Кудінов, керівник Департаменту управління держвласності Міністерства агрополітики. Саме підоспіли народні депутати зі Львівщини, які в ультимативній формі почали вимагати від представників Міністерства зупинити процес заміни старого директора Малашевського А.М. на нову людину, а саме Гнатуша А.Р., призначеного ліквідаційною комісією концерну "Укрспирт". Причиною буцімто стала незначна технічна неузгодженість у самій процедурі призначення, яку вишукали юристи невдоволеної сторони. Намагання ж міністерських представників в особі заступниці Міністра прояснити ситуацію грубо переривалося і супроводжувалося погрозами. Пояснення, що не варто плутати Міністерство з ліквідаційною комісією, яка має свого арбітражного керуючого, на котрого наразі впливати не може, падали в пустоту. Складалося враження, що і профспілка, й актив протестувальників, і львівські депутати прийшли не з’ясувати стан справ, а натиснути на представників виконавчої влади і захистити нинішнього директора від звільнення. А завуальовані натяки на оборудки якихось бандюків викликали запитання, чому це не озвучується у тому ж НАБУ чи МВС?

Згідно з довідкою щодо Державного підприємства "Угерський спиртзавод", яка була підготовлена на запит народних депутатів України, вимальовується така картина. Пропоную до вашої уваги витяг з офіційного документа.

"Завод із 2011 року діяльність не здійснює. Підприємству нараховано податковий борг у сумі близько 300 млн. грн. Рахунки арештовані органами ДВС. Колишній керівник підприємства Малашевський А.М. призначений директором, однак без проведення конкурсу та за відсутності контракту.

Двічі, на підставі рішень судів (додаються) директор підприємства притягався до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю.

Заробітна плата погашається за рахунок не виручки від легальної роботи заводу, а фінансової допомоги посадових осіб заводу, у т.ч. директора Малашевського А.М ( 154 тис. грн.) та його заступника Онишко О.С. (360,6 тис грн.) та фірми ТОВ "Аква Маріс" ( 111,3 тис грн.). Тим самим завод заганяється у ще більшу "боргову яму".

У зв`язку з цим комісією прийнято рішення звільнити директора Малашевського А.М та призначити виконуючим обов’язки Гнатуша А.Р.

( Його задача: відновити роботу заводу за допомогою наявного контракту на поставку продукції (експорт ).

За попередньою інформацією спиртовий завод систематично здійснював виробництво не облікованого спирту.

Будь-яке звинувачення про "рейдерське захоплення заводу" спростовується фактом наявності близько 300 мільйонного боргу перед бюджетом (ДФС) та простоєм заводу понад 5 років поспіль".

Ось така от вакханалія. Як видно з довідки, Угерський спиртзавод за директора Малашевського більше мертвий, ніж живий. І дивно читати, що на заводі, який не працює з 2011 року, зарплату директор, його заступник і якась приватна фірма виплачують зі своєї кишені, нібито за відсутності виробничої діяльності. Скласти цей пазл докупи може навіть дитинка, далека від алкоголю апріорі. Можна припустити, що реально спиртзавод, за такого показного альтруїзму його очільників, роботу не припиняв, або ж регулярно тихо поновлював виробництво спирту. Куди цей спирт ішов, що з нього розливали і хто цю бурду вживав, мали би з’ясувати правоохоронці, які завжди охоче мігрують на запах спиртзаводу.

Дивною є така агресивна зацікавленість у збереженні нинішнього стану справ і з боку народних депутатів, котрим у нашому випадку навіть важко прикриватися інтересами трудового колективу, бо який колектив тримається біля мертвого виробництва. І тут, схоже, є серйозні особисті інтереси. Як це тепер зазвичай, були і люди в камуфляжах, які за наїждженою схемою ломилися через парапети у двері кабінетів і чіплялися в коридорах до жінок абсолютно непитущих. Це – реалії нинішньої України. Хто і коли зупинить воєнізованих осіб, найнятих для підсилення тиску на чиновників, напевно, не знає ніхто. Спирт, на відміну від води, яка тримає кораблі, тримає вілли і дорогі джипи. Один із таких марки Рендж Ровер, до речі, з номерним знаком 3000 і замальованими чи заліпленими білим літерами серії стояв поблизу мітингувальників. До нього раз по раз бігали радитися керівники акції. Добре би з’ясувати, хто власник автівки і яка його роль у цьому дійстві.

Те, що порядок зі спиртом у державі, задекларований Кабміном і Мінагрополітики, треба наводити чим швидше – факт доконаний. Щоб невдовзі не вивозили спиртових директорів, як кілька років тому вивозили одного спиртового очільника, проти котрого порушили кримінальне провадження, прямо з лікарні озброєні автоматами вояки з відомого добровольчого батальйону. Кажуть, той, кого вивезли, тепер вільно дихає просякнутим фруктовими спиртами повітрям Молдови.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги