УкрРус

Як ми доїхали на роверах до Австралії

2.8т

Рік життя в Австралії, півроку в Сіднеї.

Колись ми з Володею мали таку глибоку потаємну мрію - потрапити до Австралії. А потім вирішили її здійснити. Їдучи через 13 країн на роверах до своєї мрії, ще сумнівалися що зможемо те зробити. Всяке бувало в дорозі - ми ж живі люди. Були сварки, були втікання один від одного, були непорозуміння і навіть думка про розлучення. Але врешті-решт якась сила втримала нас разом. Ба навіть більше: ми зміцніли. А у Сіднеї ще більше закріпили наші стосунки та почуття новим членом сім'ї - Маркусиком.

Три місяці ми крутили педалі по Австралії до фінішної точки мрії - Сіднея. То було неймовірно! Північне місто Дарвін зустріло нас шаленою спекою та мухами і це тривало майже до Брізбена. Брізбен здивував чудовою мережею велодоріжок через усе місто. Узбережжя Тихого океану від Брізбена до Сіднея зачарувало, то був чистий рай!

Сідней спершу нам не дуже сподобався, після Брізбена видався занадто шумним, метушливим. Але потрапивши туди вдруге, ми розсмакували його. Ще побували в Мельбурні, де постійно змінюється температура, Канбері - найдивнішій із всіх столиць, де довелось бувати, Алелаїді - "наймистецькішому" місті Австралії.

Рік життя в Австралії, з якого півроку в Сіднеї. Хто б міг подумати! Перед тим, мріючи потрапити сюди бодай на тиждень, ми такого і сподіватися не насмілювались... І ще й досі до кінця не віриться, що наш Маркусь народився в місті мрії, в країні мрії. І ось, завдяки передчасному народженню нашого сина в цьому місті, ми пізнали його й полюбили. Звісно, не все встигли відкрити, але загалом родзинку цього краю пізнали. Тутешні пляжі нас зачарували! Кілька місяців ми жили біля Куджі (дякуємо за таку можливість Юлі та Петру Семенюкам!). Ото був рай - щодня спостерігати за океаном, милуватись його характером та красою.

Бронте й Бондай нас не так вразили, як район Менлі, хоча, звісно, кожна місцина красива по-своєму. Але Менлі - якесь таке особливе, бере в полон і додає якоїсь живильної сили.

В Сіднеї ми зустріли багато нових друзів , з якими чудово проводили час разом, ходили в галереї, музеї, парки, творили разом музику... В Сіднеї ми однозначно зрозуміли наскільки важливо та потрібно вміти дякувати, вітатись, просто посміхатись! В Сіднеї та й зрештою в Австралії ми відчували безпеку всюди та завжди, чого, на жаль, так не вистачає Україні. Тут ми зрозуміли, як класно, коли метро ходить вчасно і навпаки, як незручно, коли автобуси спізнюються. Тут ми пройшли від початку й до кінця найскладнішу фінансову ситуацію в нашому житті, пов'язану з передчасним народженням Марка. Тут ми ще раз переконались, як важливо бути чесним та відкритим до людей. Тут ми прожили водночас складний і прекрасний відрізок нашого життя. От лише не встигли піти в оперу та на Харбор брідж. Сподіваємось, наступного разу...

А попереду нова історія нашого життя...

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги