Блог | Нові "януковичі"
У мене не було ніяких сумнівів, що із законодавством про спецконфіскацію власності представників режиму Януковича у нас нічого не вийде - як би не наполягали на цьому прихильники повернення коштів, пише Віталій Портніков для espreso.tv.
Спецконфіскація - це не "безвізові" закони, не декорація антикорупційних органів, не гучні заяви чергових популістів. Це - реальний індикатор готовності еліти і суспільства до справжніх змін. І я не знаю, чи потрібно пояснювати, що до таких змін у нас мало хто готовий.
Досить порівняти країни, які перейнялися поверненням коштів повалених диктаторів з тими, хто так і не повернув гроші, щоб зрозуміти, що означають справжні зміни.
Те, що Чилі - справжня демократія, доводити не потрібно. Але цій країні вдалося повернути собі гроші Піночета. Те, що в Конго (Кіншаса) зберігся напівфеодальний режим, пояснювати не потрібно: але ця країна не стала повертати мільярди диктатора Мобуту.
Читайте: Батя, они стараются
А є й інший хороший приклад - Киргизія. Тут провели внутрішнє розслідування щодо грошей колишнього президента Бакієва, але на Заході немає впевненості в тому, що повернуті гроші не будуть знову розкрадені. Отже, гроші Бакієва до Киргизії не повернулися.
Для повернення коштів, які крадуть диктатори, необхідно поєднання наступних чинників: конкретних правових зусиль країни, яка зацікавлена ??в цьому, професійних зусиль відповідних структур, міжнародної підтримки і довіри до країни, яка хоче повернути гроші. І, звичайно, швидкість - кого в світі будуть цікавити запити про розкрадання через десятиліття?
Відсутність хоча б одного з цих факторів - чіткий індикатор небажання змінюватися насправді, прагнення вибудувати декорацію замість держави.
Не потрібно самих себе обманювати: у бідній країні ніякі антикорупційні структури не є греблею проти корупції та монополізації бізнесу. І для Заходу наявність цих структур є важливою перш за все для захисту власних інвестицій, а не для турботи про вкрадені у нас з вами кошти. При цьому з внутрішньою корупцією - як показує досвід Італії, Греції, Болгарії, Румунії та інших країн - можна боротися десятиліттями. І аж ніяк не завжди успішно.
Реальним заслоном перед тотальним пограбуванням країни авторитарним режимом і олігархатом може бути тільки конфіскація вкрадених коштів. Тільки злагоджена робота українського і міжнародного правосуддя. Тільки виключення прецеденту повторення пройденого.
І коли ми чуємо коментарі про неприпустимість спецконфіскаціі, ми повинні розуміти - люди, які їх виголошують, які голосують проти, зовсім не є прихильниками Януковича.
Просто вони самі хочуть бути в перспективі Януковичами. Або служити якомусь своєму новому Януковичу - у якого ніхто ніколи нічого не відбере.
